Рішення № 6903568, 26.11.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 листопада 2009 р.           Справа 11/230-09

за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ

до Калинівського міського комунального підприємства житлово-

комунального господарства, м. Калинівка

про стягнення 65 030 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - З. Михалевська за довіреністю № 172/10 від 26.12.2008р.

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального господарства заборгованості за договором на постачання природного газу № 06/06-1534-БО-1 від 29.12.2006р. в загальному розмірі 65030 грн., з яких: 35 570,35 грн. –основний борг, 3 993,63 грн. –пеня, 21548,40 грн. –інфляційні, 3918,57 грн. –3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору на постачання природного газу укладеного між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Калинівським міським комунальним підприємством житлово-комунального господарства, останньому протягом січня-березня 2007 року було передано природний газ на загальну суму 105398,73 грн.. Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. В порушення вказаного пункту договору, відповідач провів часткові розрахунки за поставлений природний газ в сумі 69828,38 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 35570,35 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 07.10.2009р. та 10.11.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві та витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді відповідач повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлені останньому за місцем його реєстрації та на адресу суду не повернуті.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

29 грудня 2006 року між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач) та Калинівським міським комунальним підприємством житлово-комунального господарства (відповідач) укладено договір № 06/06-1534-БО-1 на постачання природного газу згідно з яким позивач зобов‘язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов‘язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в розділі 2 цього договору.

26 січня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу № 06/06-1534-БО-1 від 29.12.2006р. якою сторони обумовили поставку газу на лютий 2007 року.

28 лютого 2007р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору поставки природного газу № 06/06-1534-БО-1 від 29.12.2006р. в якій визначено умови поставки газу на березень 2007 року.

В період січня-березня 2007 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 105398,73 грн., з них:

за січень 2007 року на суму 44103,98 грн.;

за лютий 2007 року на суму 42937,76 грн.;

за березень 2007 року на суму 18356,99 грн..

Наведені обставини підтверджуються актами прийому-передачі природного газу від № 18 від 31.01.2007р., № 18 від 28.02.2007р. та № 17 від 31.03.2007р..

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ проводиться Покупцем грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

-          остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема реєстру поплачених документів, відповідач провів часткові розрахунки за природний газ в сумі 69828,38 грн..

Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість за договором № 06/06-1534-БО-1 від 29.12.2006р. становить 35570,35 грн..

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 35570,35 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 21548,40 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2007 року по червень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір трьох процентів річних за договором № 06/06-1534-БО-1 від 29.12.2006р. за період з 11.02.2007р. по 01.10.2009р. становить 3918,57 грн..

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 3993,63 грн. пені за період з 01.04.2009р. по 01.10.2009р..

Згідно з п. 7.2. договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки зазначені в п. 6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, ч.6 ст.232 ГК України, передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ст. 258 ЦК України в 1 рік.

Як зазначалось вище остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. Отже відповідач зобов’язався провести розрахунки за спожитий газ наступним чином:

за січень - до 10.02.2007р.;

за лютий –до 10.03.2007р.;

за березень –до 10.04.2007р..

Таким чином, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки останнім проводиться нарахування за період з 01.04.2009р. по 01.10.2009р., тоді як у відповідності зі ст. 232 ГК України період нарахування пені відповідно з 11.02.2007р. по 11.08.2007р., з 11.03.2007р. по 11.09.2007р. та з 11.04.2007р. по 11.10.2007р..

Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк на стягнення пені, оскільки з позовом до суду він звернувся 02.10.2009р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тоді як термін на стягнення пені скінчився 11.04.2008р.. Тому в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 3514 від 02.10.2009р. зайво сплачено 0 грн. 69 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального господарства (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул.. Промислова, 10 Б, код 32175702) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 35570 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят) грн. 63 коп. - основного боргу; 21548 (двадцять одну тисячу п’ятсот сорок вісім) грн. 40 коп. - інфляційних; 3918 (три тисячі дев’ятсот вісімнадцять) грн. 57 коп. –3% річних; 610 (шістсот десять) грн. 37 коп. - витрат пов’язаних зі сплатою державного мита, 221 (двісті двадцять одну) грн. 51 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В позові в частині стягнення 3993,63 грн. пені відмовити.

4.          Повернути дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 69 коп..

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 30.11.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - (04116, м. Київ-03186, вул. Шолуденка, 1)

3 - відповідачу - (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Промислова, 10 Б)