Постанова № 69035597, 19.09.2017, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/378/17-к

1-кп/467/100/17

УХВАЛА

19.09.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

суддів - Кірімової О.М., Явіци І.В.,

за участю секретаря судового засіданняРоманенко Т.І.,

прокурора Богданова І.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

у ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, без постійного місця проживання, не судимого в силу ст. 89 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, без постійного місця проживання, не судимого в силу ст. 89 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого:

- 03.10.2014 року Очаківським міським судом Миколаївської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, оголошеного в розшук 12.01.2015 року;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, без постійного місця проживання, не судимого в силу ст. 89 КК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2017 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшов зазначений обвинувальний акт, відповідно до якого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

З ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 липня 2017 року слідує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на строк до 26 вересня 2017 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.1 ч.1ст.177 КПК України, які враховувалися при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даний час не зменшились: запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як останній не має постійного джерела доходу, ніде не працює, має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, характеризується як особа, схильна до вчинення злочинів, раніше судимий, може незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних, до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого завершити судовий розгляд не можливо.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрацію у с.Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області, хворіє на туберкульоз, потерпілий за місцем свого проживання відсутній, тому він не має змоги на нього впливати.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування, маючого погашену судимість, проживання на зйомних квартирах у м.Миколаєві, а останнім часом на фермі с.Кашперо-Миколаївка Баштанського району Миколаївської області, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, частково дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому застосування більш мякого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Крім того, в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ризики, передбачені п.1 ч.1ст.177 КПК України,які враховувалися при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даний час не зменшились: запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як останній не має постійного джерела доходу, ніде не працює, має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, характеризується як особа, схильна до вчинення злочинів, раніше судимий, може незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних, до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого завершити судовий розгляд не можливо.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Окрім того, захисник зазначила, що обвинувачений ОСОБА_2 має погашену судимість, ризик у виді того, що обвинувачений може переховуватися від суду є необґрунтованим, оскільки він може проживати у рідної сестри у м.Миколаїв.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування, маючого погашену судимість, проживання на зйомних квартирах у м.Миколаєві, а останнім часом на фермі с.Кашперо-Миколаївка Баштанського району Миколаївської області, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, частково дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому застосування більш мякого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Крім того, в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ризики, передбачені п.1 ч.1ст.177 КПК України,які враховувалися при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даний час не зменшились: запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як останній не має постійного джерела доходу, ніде не працює, має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, характеризується як особа, схильна до вчинення злочинів, раніше судимий, може незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних, до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого завершити судовий розгляд неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, пояснили, що обвинувачений має житло у м.Миколаїв у центрі реабілітації бездомних громадян, прохали врахувати процесуальну поведінку потерпілого, який не зявляється на виклики суду, ризики, зазначені прокурором у клопотанні, є сумнівними.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування, наявність невідбутого покарання у виді позбавлення волі, відсутність житла, проживання останнім часом на фермі с.Кашперо-Миколаївка Баштанського району Миколаївської області, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, частково дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому застосування більш мякого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Крім того, в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ризики, передбачені п.1 ч.1ст.177 КПК України,які враховувалися при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даний час не зменшились: запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як останній не має постійного джерела доходу, ніде не працює, має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, характеризується як особа, схильна до вчинення злочинів, раніше судимий, може незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних, до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого завершити судовий розгляд неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, пояснили, що обвинувачений має житло у м. Херсон, прохали врахувати процесуальну поведінку потерпілого, який не зявляється на виклики суду.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшився. Також враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних особливо тяжких злочинів, за які законом може бути призначено покарання на строк від 7 до 12 років, його вік, відсутність працевлаштування, маючого погашену судимість, відсутність житла, проживання останнім часом на фермі с.Кашперо-Миколаївка Баштанського району Миколаївської області, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, частково дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому застосування більш мякого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому застосований до обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені раніше ухвалою суду ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м»який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених суд на даному етапі не встановив.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати їх належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на два місяці, а саме до 17 листопада 2017 року.

Керуючись ст.ст. 314-316, 331, 371-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 17 листопада 2017 року.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити до 17 листопада 2017 року.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_3 задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 17 листопада 2017 року.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити до 17 листопада 2017 року.

Головуючий: суддя Т.М.Кологрива

Судді О.М.Кірімова

ОСОБА_8