Рішення № 6903502, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2009Справа №2-15/2897-2009 За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Москаленко Любові Миколаївни (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 106, кв. 16 ідентифікаційний номер 2233702380) До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17-А, ідентифікаційний код 34700645)

Про стягнення 11948,31 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Міндіч М.О., довіреність № 23 від 12.01.2009 р., у справі

Обставини справи: Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Москаленко Любов Миколаївна звернулася до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» про стягнення 11948,31 грн., в тому числі 11831,16 грн. суми основного боргу, 117,15 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого позивачем товару за договором поставки від 01.09.2008р., в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 11831,16 грн., яка в добровільному порядку відповідачем погашена не була, що і стало у свою чергу приводом для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

24.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що представлені позивачем накладні не містять посилання на договір як на підставу здійснення господарської операції. Крім того, позивачем не представлено довіреностей на отримання належним представником відповідача поставленого товару.

У судовому засіданні 28.09.2009р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 13473,97 грн., в тому числі 13195, 57 грн. суми основного боргу та 278,40 грн. пені.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

02.11.2009р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача13195, 57 грн. суми основного боргу за фактично поставлений товар, 171,36 грн. 3% річних, 251,35 грн. індексу інфляції.

Вказана заява прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 05.11.2009 р. представник позивача надав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд стягнути з відповідача 11836, 16 грн. суми основного боргу за фактично поставлений товар, 153,71 грн. 3% річних та 225,36 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 278,40 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну підстав позову а також збільшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати з урахування змінених позовних вимог.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Москаленко Любов’ю Миколаївною протягом 2008 р. здійснювалися поставки товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд», що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними. (а.с. 15-23)

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи представника відповідача у видаткових накладних, засвідчені штампом.

14.04.2009 р. був складений акт про залишки продукції в магазині ТОВ «Джонаголд», відвантажені позивачем на загальну суму 1364,41 грн. В даному акті зазначано, що керівництво магазину ТОВ «Джонаголд» від підпису вказаного документу відмовилося.

Проте відповідачем не була здійснена оплата поставленого товару в повному обсязі, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 11836,116 грн. грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 06.05.2009 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи претензією № 49 від 29.04.2009 р. та квитанцією поштового відділення про відправлення від 06.05.2009 р. (а.с. 87-89).

Проте, остання була відповідачем проігнорована.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Чинним законодавством України не передбачена обов’язкова форма договору як єдиного письмового документу.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В даному випадку вчинення правочину щодо поставки товару підтверджується підписаною обома сторонами накладною на поставку товару. Крім того, відповідачем були підписані акти звірки розрахунків та засвідчені штампом відповідача (а.с. 24-25)

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

Так, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)

Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав своє зустрічне зобов’язання щодо поставки товару.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зокрема статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати товару в повному обсязі.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків щодо сплати отриманого товару у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 11831,16 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 225,36 грн. інфляційних втрат та 153,71 грн. річних за прострочення виконання зобов’язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Вимга була направлена позивачем 06.05.2009 р.

Отже, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» за період з червня 2009 р. по вересень 2009 р. в розмірі 225,36 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума річних, заявлених позивачем до відшкодування за період з 15.05.2009 р. по 20.10.2009 р. становить 153,71 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 278,40 грн.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник СПД Москаленко Л.М – Б.В. Удовиченко дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже заява Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Москаленко Любові Миколаївни підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 278,40 грн. пені підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17-А, ідентифікаційний код 34700645) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Москаленко Любові Миколаївни (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 106, кв. 16 ідентифікаційний номер 2233702380) 11836,16 грн. основного боргу, 225,36 грн. інфляційних втрат, 153,71 грн. річних, 122,15 грн. державного мита та 305,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в розмірі 278,40 грн. провадження у справі припинити у зв’язку з відмовою від позову.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.