Ухвала суду № 69034823, 19.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (який є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів; далі - Офіс) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 грудня 2016 року ці судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Офіс 11 вересня 2017 року звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

До заяви додано клопотання про поновлення строку на її подання.

З урахуванням наведених у клопотанні доводів колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку і відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС поновлює його.

У заяві Офіс посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року та 2 березня 2016 року (справи №№ К/800/42298/13, К/800/27596/13 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте ухвалу суду касаційної інстанції від 12 лютого 2014 року, надану для порівняння, не можна вважати такою, що дає передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цим рішенням не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Аналіз оскаржуваної ухвали та постанови касаційного суду від 2 березня 2016 року, яку також долучено для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. Прийняття різних за змістом рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

Так, у кожному з цих рішень висновки суду щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності, і в наданому для порівняння рішенні були визнані як такі, що підтверджують висновки податкового органу про недотримання позивачем вимог податкового законодавства, а в оскаржуваному рішенні - як такі, що не дають для цього підстав.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ДПІ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити Офісу великих платників податків ДФС строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2016 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

М.І. Гриців