Рішення № 69033229, 20.09.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4447/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Лупінос Я. В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача шляхом розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що у подальшому змінило назву на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 27.03.2008р. було укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно умов якого позичальник отримує, а Банк надає кредит на суму 25500,00 дол. США, зі сплатою 14% річних. Кінцева дата погашення кредиту - 27.03.2018р.

У зв'язку з неналежним виконання ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань перед Банком, станом на 13.03.2015р. виникла заборгованість в розмірі 31963,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 690929,45 грн., та яка складається з: 26289,62 дол. США (568277,98 грн.) - заборгованість по кредиту, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 368,39 дол. США (7963,14 грн.); 2309,50 дол. США (49922,29 грн.) - заборгованість по відсоткам, в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам - 2168,33 дол. США (46870,75 грн.); 3364,59 дол. США (72729,18 грн.) - пеня.

В первісній позовній заяві Банк просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 27.03.2008р. в загальному розмірі - 31963,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 690929,45 грн.

26.01.2017р. до спільного розгляду була прийнята судом зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій позивач за зустрічним позовом просив суд захистити його права споживача банківських послуг шляхом розірвання кредитного договору № НОМЕР_1 від 27.03.2008р., встановити порядок та строки повернення позивачем боргу за кредитним договором в розмірі визначеному судом. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що права позивача за зустрічним позовом порушуються існування кредитних правовідносин за даним договором, у зв'язку з тим, що відбулась істотна зміна економічних умов в Україні, національна економіка зазнала значного погіршення. Про таку економічну ситуацію позичальник знати не міг на момент укладення кредитного договору з Банком. Також звертає увагу позивач за зустрічним позовом, що його дохід прив'язаний до національної валюти, а економічна криза в країні не сприяє наявності фінансової можливості продовжувати перебувати у боргових правовідносинах.

В судове засідання представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не з'явився. Подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги за первісним позовом повністю, просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю, з підстав їхньої необґрунтованості.

В судове засідання представник ОСОБА_2 не з'явився. Подав до суду заяву, в якій проти первісного позову заперечував повністю, просив відмовити в його задоволенні. Підтримав вимоги зустрічної позовної заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № НОМЕР_1 (а.с. 10-21)

Відповідно до ст. 1 кредитного договору, Кредитор надає Позичальникові кредит, а Позичальник отримує його відповідно до Умов кредитування за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості» на наступних умовах:

Сума кредиту, валюта кредиту - 25500,00 доларів США;

Цільове призначення - кошти видаються на споживчі цілі в розмірі 25500,00 дол. США, оплату комісії за надання кредиту в розмірі 500,00 у дол. США.;

Забезпечення зобов'язань позичальника - іпотека однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності; умови іпотеки визначені іпотечним договором з ОСОБА_2;

Дата надання кредиту - 27.03.2008р.;

Дата остаточного погашення кредиту - 27.03.2018р.;

Процентна ставка - 14,00% річних.

Згідно п. 1.3.2. Договору сплата позичальником щомісячного ануїтетного платежу становить 395,93 дол. США 27 числа кожного календарного місяця протягом120 місяців.

Відповідно п. 3.1. Договору позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом, розмір яких розраховується на основі процентної ставки згідно п. 1.2.1. Договору.

П. 3.3. визначає, що проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту за весь строк користування Кредитом, включаючи день надання та день повного погашення Кредиту.

Згідно п. 6.1. кредит надається у безготівковій форму шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту на поточний рахунок Позичальника.

П. 9.1. Договору передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором Кредитор має право вимагати дострокового погашення Кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Договору.

Відповідно п. 16.3. Договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли прострочення грошового зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання включно.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» належним чином виконав свої договірні зобов'язання, надавши ОСОБА_2 27.03.2008р. кредит шляхом зарахування його суми в розмірі 25500,00 дол. США на поточний рахунок ОСОБА_2, що підтверджено Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 22)

Право на здійснення банківських операцій з валютними цінностями було наявне у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на момент укладення спірного кредитного договору, що підтверджено відповідним Дозволом № 10-4 (а.с. 31)

23.07.2009р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № НОМЕР_1, з якої вбачається, що з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України Кредитор та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення Кредиту, змінивши наступні умови:

Дата остаточного погашення кредиту - 27.03.2028р.;

Строк кредиту - 240 місяців;

Тимчасово на період з 23.07.2009 до 23.07.2010 сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу у відповідним сумах на конкретні місяці вказаного періоду;

Графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором уклали в новій редакції.

17.01.2015р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до ОСОБА_2 з Вимогою № 114.0.0.00/15.14877 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1, у зв'язку з припиненням належного виконання своїх кредитних зобов'язань перед Банком та утворення заборгованості. (а.с. 25)

Факт неналежного виконання з боку ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань підтверджено та утворення заборгованості перед Банком у зв'язку з цим, підтверджено Розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи (а.с. 6-9).

Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України та умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі №6-145цс14, яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом правомірно було надано кредит відповідачу ОСОБА_2 у іноземній валюті.

Судом також встановлено те, що ОСОБА_2 припинив належним чином виконувати свої договірні зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 є доведеним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

ОСОБА_2 просив суд розірвати кредитний договір у зв'язку з істотними змінами економічної ситуації в країні, чим захистити його права споживача кредитних послуг.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Спірним кредитним договором заборонено одностороннє розірвання кредитного договору, що передбачено п. 17.2. Договору.

П. 15-16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Питання стабільності таких курсів законодавчо не врегульовано, а фактична зміна курсу долара США по відношенню до національної грошової одиниці України є валютним ризиком, який у даному випадку несуть обидві сторони договору, у тому числі і позивач за зустрічним позовом. Такі валютні ризики самі по собі не є підставою для визнання недійсним укладеного договору в іноземній валюті.

Відтак, суд приходить до висновку, що з цих підстав вимога позивача за зустрічним позовом про розірвання кредитного договору є необґрунтованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль»: МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 27.03.2008р., станом на 13.03.2015р. в сумі 31963,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 690929,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль»: МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору в розмірі 3654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).

У задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача шляхом розірвання кредитного договору, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко