Ухвала суду № 69033171, 19.09.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28377/17

Провадження № 1-кс/761/18003/2017

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Бугіль В.В., при секретарі Сімонова І.Ю., за участю заявника - адвоката Ярмола О.В., розглянувши клопотання адвоката Ярмола О.В. в інтересах ТОВ «Жуки», про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню № 32016100000000130 від 20.10.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуки» (код ЄДРПОУ 39724587) № 26004053140599 (код валюти 980) в ПАТ «ВТП Банк» (МФО 321767) та № 26004053140599 (код валюти 980), № 26004053195191 (код валюти 840) в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 321842) та грошові кошти, які в подальшому будуть надходити на зазначені рахунки, зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходили та будуть надходити на адресу ТОВ «Жуки».

При постановленні ухвали слідчий суддя, не повідомляв ТОВ «Жуки» про розгляд клопотання про накладення арешту.

Заявник вважає, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, та просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження № 32016100000000130 від 20.10.2016 року вбачається, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на вищевказані рахунки.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, клопотання подано до належного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що власником вищевказаного майна є ТОВ «Жуки»

З матеріалів кримінального провадження не вбачається що грошові кошти ТОВ «Жуки» мають відношення до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:

«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або я