Ухвала суду № 69032740, 08.08.2017, Оболонський районний суд міста Києва

08.08.2017 Справа № 756/10059/17

№ 1-кп/756/804/17

756/10059/17

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

03 серпня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Дев'ятка В.В.,

суддів - Майбоженко А.М., Андрейчука Т.В.,

за участю: секретаря - Чупрій А.П.,

прокурорів - Котлярова В.В., Заслоцької Т.В.,

захисника -Медіна В.Г.,

провівши підготовче судове засідання за обвинувальним актом відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 31.07.2017 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурори Котляров В.В. та Заслоцька Т.В. просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Обвинувачений та захисник просили повернути обвинувальний акт прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України, яке полягає у неконкретності пред'явленого обвинувачення та відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування інформації про продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

З'ясувавши позицію учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 02.04.2017 року, близько 20.30 год., перебуваючи неподалік озера Кирилівське, що розташоване біля будинку АДРЕСА_2, разом зі знайомими, серед яких була й ОСОБА_3, розпивали спиртні напої. У той час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого обвинувачений усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, свідомо допускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3 наніс останній ножем, який тримав у руці, один удар у живіт, чим завдав їй проникаюче колото-різане поранення живота, від якого вона померла.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, крім іншого, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

При цьому формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступень тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Однак, у порушення вищезазначених вимог, висунуте ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретним, оскільки зі змісту обвинувального акту неможливо зрозуміти обставини, що передували застосуванню обвинуваченим ножа відносно потерпілої, крім того не вказаний час її смерті.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини(далі-Суд) вказує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісье та Сассі проти Франції» (ВП), № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; від 20 квітня 2006 р. у справі « І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції ( див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

За встановлених обставин неконкретне викладене в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України, свідчить про те, що слідчим та прокурором проігноровані вказані вимоги закону.

Зазначений недолік обвинувального акту, на думку суду є суттєвими, наявність якого унеможливлює призначення його до судового розгляду, оскільки беззаперечним правом обвинуваченого бути обізнаним у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у разі невідповідності обвинувального акту вимогам цього Кодексу суд повертає його прокурору.

Крім того, не залишається поза увагою колегії та обставина, що реєстр матеріалів досудового розслідування, що доданий до обвинувального акту, який є предметом розгляду, всупереч вимогам ст. 293 КПК України, відрізняється від примірника реєстру, що був вручений стороні захисту.

Повертаючи прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, колегія зауважує стороні обвинувачення на наявність помилок в акті у написанні прізвища потерпілої, що само по собі не є підставою для його повернення, але свідчить про низьку якість складання документу.

Вирішуючи клопотання прокурорів про продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи позицію захисту, що полягає у зміні його на більш м'який у вигляді застосування до ОСОБА_2 домашнього арешту, суд приходить до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестав існувати. Також при вирішенні даного питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Так, колегія враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесене до особливо тяжких правопорушень.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Враховуючи обставини, визначені у п.п. 2, 3 ст. 178 КПК України, аналізуючи у сукупності всі обставини, що відомі суду на даній стадії судового провадження, суд приходить до висновку, що лише обраний обвинуваченому раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити його належну процесуальну поведінку та уникне ризику перешкоджати всебічному та об'єктивному встановленню істини та своєчасному розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 314, 376, 331 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Повернути прокурору обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 03.10.2017 включно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Головуючий суддя: В.В. Дев'ятко

Судді: А.М. Майбоженко

Т.В. Андрейчук