
Справа № 755/6705/14-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Сазонової М.Г.,
при секретарі: Гончаренко М.Р.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора- Йовенка С.П.,
захисника - Афендулової М.Г.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
провівши в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва відкрите судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2014 року №12014100040000251 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олексіївки Кодимського району Одеської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення., передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, мотивуючи тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким. Крім того, ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, може переховуватись від суду.
Захисник Афендулова М.Г. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу суд виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_2 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання на строк до 6 років позбавлення волі, не працює, судимий вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, застосовано ст.. 75, 76 КК України та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року ОСОБА_2 направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за цим вироком, а тому приходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може ухилитись від суду, незаконно впливати на осіб, які підлягають виклику в судове засідання для допиту, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому в вину діяння, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 09 листопада 2017 року (включно).
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 69032146, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 11.09.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/6705/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: