Ухвала суду № 69029154, 18.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 757/46684/16-ц Головуючий у І інстанції Єременко В. М.Провадження № 22-ц/780/4617/17 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 18.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Коцюрби О.П., Яворського М.А.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілкіленд-Україна» на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 20 лютого 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 27.05.2016 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «Український професійний банк» укладено договір відступлення права вимоги.

Відповідно до умов договору ОСОБА_3 зобов'язався здійснювати періодичні платежі на користь позивача. Згідно п.5 Додаткової угоди до договору відступлення права вимоги у випадку прострочення більш ніж на 10 календарних днів будь-якого платежу зазначеного в п.4 цієї додаткової угоди первісний кредитор набуває права вимагати дострокового повного виконання зобов'язань новим кредитором з оплати вартості прав вимоги, за вирахуванням здійснених платежів. Сума невиконаних зобов'язань відповідача за договором склала 145000 доларів США.

Крім того, позивачка подала до суду клопотання про накладення заборони розпоряджатися, в тому числі продавати належні частки в статутному капіталі, де згідно виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_3 є співзасновником підприємств.

Згідно виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач є співзасновником наступних підприємств:

1. ДП "Мілкіленд-Україна", юридична адреса: 02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9. код. 24255176.

2. ТОВ «Мілкіленд 11.В.», юридична адреса: 09052, Київська обл., Сквирський район, с.Антонів, вул.Ювілейна, буд.1. код. 25268040.

3. ТОВ «Мілкіленд Україна», юридична адреса: 09000, Київська обл., Сквирський район, м.Сквира, вул.Соборна, буд.19, кв.13, код. 35378893.

4.ТОВ «Торговий дім «Мілкіленд», юридична адреса: 09000, Київська обл., Сквирський район, м.Сквира, вул.Р. Люксембург, буд.14, код. 33689598.

На підставі наведеного позивачка просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони розпоряджатися, в тому числі продавати, належні частки в статутному капіталі наступних підприємств:

1.1.ТОВ «Мілкіленд Н.В.». юридична адреса: 09052. Київська обл., Сквирський район, с.Антонів, вул.Ювілейна, буд.1. Код 25268040.

1.2. ТОВ «Мілкіленд Україна», юридична адреса: 09000. Київська обл., Сквирський район, м.Сквира, вул.Соборна, буд.19, кв.13, код. 35378893.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 20 лютого 2017 року клопотання задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони розпоряджатися, в тому числі продавати, належні частки в статутному капіталі підприємства ТОВ «Мілкіленд Україна», юридична адреса: 09000, Київська обл., Сквирський район, м.Сквира, вул.Соборна, буд.19, кв.13, код. 35378893 із статутним фондом 787736 грн. 64 коп., що належить на праві власності ОСОБА_3, зареєстрованому в АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову в частині накладання заборони на розпорядження, в тому числі продавати належні ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ «Мілкіленд-Україна».

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково клопотання, суд виходив з того, що адреса засновника Компанія «МІЛКІЛЕНД Н.В.» знаходиться в: Нідерланди, м.Амстердам із статутним фондом 7547250 грн., а сума, яку просить стягнути позивачка становить в гривневому еквіваленті 3766319 грн. 90 коп., що в два рази перевищує зазначені в позові вимоги.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За ч.ч.1-3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачу чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" з наступними змінами, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

ТОВ «Мілкіленд-Україна» вважає, що ухвала в частині накладання заборони розпоряджатися, в тому числі продавати відповідачу належні йому частки в статутному капіталі апелянта є незаконною та такою що порушує законні права та інтереси ТОВ.

Суд першої інстанції без достатніх підстав вважав, що згідно з виписок з Єдиного державного реєстру відповідач є співзасновником, зокрема, ТОВ «Мілкіленд-Україна».

Проте, 100% власником статутного капіталу ТОВ «Мілкіленд-Україна» є компанія «Мілкіленд Н.В.», юридична адреса якої відповідно до законодавства Нідерландів зареєстрована в Торговому реєстрі Комерційної палати Амстердаму 18 липня 2007 року і знаходиться в Амстердамі.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачу належить частка у статутному капіталі ТОВ «Мілкіленд-Україна».

Крім того, вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При тому, що обмеження господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до негативних наслідків.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у мотивувальній частині ухвали не наведено жодного мотиву обґрунтованості припущення, що невжиття заходів забезпечення, а саме таких, як арешту часток у статутних капіталах вказаних підприємств, що не належать відповідачу, або накладення заборони розпоряджатися майновими правами, що не належать відповідачу, в майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення, що також є порушенням процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і має бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову і передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілкіленд-Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 20 лютого 2017 рокускасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: О.П. Коцюрба

М.А. Яворський