Ухвала суду № 69026549, 20.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.09.2017 Справа № 904/11198/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Антонік С.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі № 904/11198/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА", м. Київ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання права користування майном.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року у справі № 904/11198/15 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено в повному обсязі; визнано право користування Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) нежитловим вбудованим приміщенням та частиною даху площею 34,14 (19,14+15,0) кв.м, розміщеним за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. ХХІІ Партз’їзду, 11, на технічному даху 7-поверхового будинку, що перебуває на балансі ДВНЗ “Криворізький національний університет”, до 16 січня 2017 року включно на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 17.01.2000 № 12/02-4298-ОД. В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року у справі № 904/11198/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру 29.12.2015 року становила 1218,00 грн. (МЗП станом на 01.01.2015р.) і була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №0010231960 від 18.12.2015 року. При поданні заяви про зміну предмету позову позивачем було сплачено також 160,00 грн. (платіжне доручення №0010006597 від 14.01.2016р.).

Отже при поданні цієї апеляційної скарги, відповідач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1515,80 грн. (110 % від 1378,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржник звернуся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі № 904/11198/15, в обгрунтування чого посилається на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, також зазначає на те, що 07.09.2017 року Головним управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області арештовано рахунки Регіонального відділення з яких, за наявності коштів, могло б бути проведено сплату судового збору.

Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про необхідність повернення останньої з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

В п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржник просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, та на те, що 07.09.2017 року Головним управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області арештовано рахунки Регіонального відділення з яких, за наявності коштів, могло б бути проведено сплату судового збору.

В той же час, колегія суддів прийшла до висновку, що незважаючи на вищезазначені доводи скаржника, останнім не доведена неможливість самостійно здійснювати видаткові операції, в тому числі здійснити оплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, оскільки скаржником на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано жодних доказів того, що Головним управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 07.09.2017 року дійсно арештовано рахунки Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області.

Скаржником не надано інформацію про всі рахунки, відкриті ним у будь-яких банківських установах, а також про грошові кошти на яких саме рахунках та в межах якої суми, накладено арешт.

Крім того, скаржником не надано доказів відсутності в нього інших банківських рахунків, кошти не яких не арештовані.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не надано.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, здійснення розрахунково-касового обслуговування Державною казначейською службою України, а також накладення арешту на грошові кошти скаржника, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

У зв’язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не надано доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 року, від 19.06.2017 року, від 02.08.2017 року та від 31.08.2017 року скаржнику вже чотири рази було повернуто без розгляду апеляційну скаргу з причини відмови у задоволенні клопотань про відстрочку сплати судового збору.

З огляду на викладене, обставини, наведені в апеляційній скарзі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання. Враховуючи те, що клопотання про поновлення строку розглядається судом лише при відповідності апеляційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України, вирішення даного питання може бути здійснено судом апеляційної інстанції після усунення зазначених вище недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року у справі № 904/11198/15.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року у справі № 904/11198/15 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 10-11-02581 від 03.05.2017 року з додатками на 10 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік