Ухвала суду № 69025901, 20.09.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"20" вересня 2017 р.Справа № 924/621/17

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: Головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Заверуха С.В. розглянувши матеріли справи

за позовом ПАТ "Банк Михайлівський" м.Київ

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" м.Хмельницький

про застосування наслідків нікчемності договору відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.16р. та стягнення 870000000,00 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №59 від 29.06.2017р.;

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №00233 від 06.09.17р.

третьої особи: ОСОБА_3 - представник за довіреністю №27-14343/17 від 11.07.17р.

Ухвала виноситься 20.09.2017р., оскільки в судових засіданнях 11.09.2017р. та 19.09.2017р. оголошувалася перерва.

На підставі заяви судді Танасюк О.Є. від 20.09.2017р. відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.09.2017р. за підписом в.о керівника апарату суду ОСОБА_4 подальший розгляд справи №924/621/17 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуючий), ОСОБА_5, ОСОБА_6

Враховуючи зазначене, колегія суддів приймає справу до свого провадження та продовжує її розгляд.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить застосувати наслідки нікчемності договору відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016р. та стягнути з відповідача 870000000,00 грн.

В обґрунтування нікчемності вищевказаного договору позивач посилається на п. п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон), а саме:

- Банк, що віднесений до категорії проблемних, здійснив операції, уклав договори, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону);

- Банк до визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами частково стало неможливим (п. 2 ст. 3 ст. 38 Закону);

- Банк уклав правочин, який не відповідає вимогам законодавства України, з пов'язаною особою банку (п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону).

Позивач зазначає, що на дату укладення договору відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016р. відносно Банку діяла постанова НБУ від 22.12.2015р. №917/БТ „Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку, відповідно до якої на підставі норм ст. ст. 7, 15, 55 Закону України „Про Національний банк України, ст. ст. 66, 67, 73, 75 Закону України „Про банки та банківську діяльність, глав 3, 5 розділу І та глави 12 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та для Банку встановлені обмеження в діяльності.

Повідомляє, що 27.04.2016р. постановою Правляння НБУ №295/БТ „Про окремі питання діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління НБУ від 22.12.2015р. №917/БТ для Банку встановлені обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобовязань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

Наголошує, що станом на дату прийняття Постанови №917, тобто 22.12.2016р. обсяг кредитних операцій з юридичними особами, без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобовязань з кредитування, що надані банкам і клієнтам, складав 1646177764,38 грн.

Вказує, що станом на 19.05.2016р., обсяг кредитних операцій з юридичними особами, без урахування доходів за цими операціями та обсягу зобовязань з кредитування, що надані банкам і клієнтам, склав 1517885993,17 грн.

Звертає увагу, що за результатами аналізу руху коштів по рахунках клієнтів, до моменту розрахунків Банком за договором відступлення №1805, зменшення обсягу кредитних операцій з юридичними особами не відбувалося.

З огляду на зазначене, позивач вказує, що максимальна сума кредитних операцій з юридичними особами станом на 19.05.2016р. не могла перевищувати 128291771,21 грн. Натомість Банком укладено правочин із сумою 870000000,00 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що банком порушено обмеження, що накладені постановою Правління НБУ від 22.12.2015р. №917/БТ „Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку зі змінами внесеними постановою №295, в частині проведення кредитних операцій на суму 870000000,00 грн. на підставі укладеного з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договору відступлення прав вимоги №1805, при відсутності права на укладення таких правочинів.

Зазначає, що Комісією по перевірці правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними під час проведення перевірки не виявлено жодного рішення будь-якого колегіального органу Банку щодо укладення договору відступлення прав вимог №1805, наявність якого є обовязковою в силу вимог Законів України „Про банки та банківську діяльність, „Про акціонерні товариства та нормативно-правових актів НБУ.

Також позивач вказує, що за результатами планової інспекційної перевірки ПАТ "Банк Михайлівський" за період діяльності з 27.06.2013р. по 01.01.2016р., яка проведена фахівцями НБУ відповідно до Посвідчення НБУ від 31.03.2016р. №21-0001/27268, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" встановлено, як контрагент, який відповідає ознакам повязаності з Банком, що визначені главою 3 Положення про визначення повязаних із банком осіб, затверджене постановою Правління НБУ від 12.05.2015р. №315.

В додаткових поясненнях від 27.07.2017р. від 17.08.2017р. та від 18.09.2017р. позивач, крім ознак нікчемності правочину, зазначених в позовній заяві (п. п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб) також посилається на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, а саме: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Повідомляє, що станом на 18-19 травня 2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" мав відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" рахунок на якому обліковувалися залишки коштів, тобто мав статус кредитора. Враховуючи, що за умовами договору відступлення передбачено здійснення певного платежу, укладаючи такий договір Банком вчинено правочин, умови якого передбачають платіж з метою надання окремому кредитору переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, за рахунок коштів, що були зараховані на рахунки ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на підставі, в тому числі, договору відступлення №1805 відбулося збільшення зобовязань Банку перед фізичними особами, які підпадають під гарантовану виплату з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 1,11 млрд. грн. до 2,6 млрд. грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що основні дії за договором відступлення №1805 відбувалися 19.05.2017р., коли Банком було здійснено розрахунки за договором та збільшено залишки коштів на рахунку відповідача на 870000000,00 грн.

Наголошує, що в звіті куратора НБУ від 20.05.2017р. зафіксовано, що апаратний комплекс Б2 ПАТ "Банк Михайлівський" не працював, доступ до банківського дня у куратора був відсутній. Куратор отримав доступ до даних Банку лише ввечері 20.05.2017р. на 1 годину. При цьому ним було зафіксовано суттєві зміни в залишках за балансовими рахунками порівняло із 19.05.2017. Акцентує увагу, що 20.05.2017р. був останнім робочим днем банку, а вже 23.03.2017р. НБУ на підставі в тому числі звіту куратора та аналізу руху коштів по рахунку відповідача ПАТ "Банк Михайлівський" було визнано неплатоспроможним та введено тимчасову адміністрацію.

Представник відповідача у письмовому відзиві від 14.08.2017р. проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що спірний договір був укладений у відповідності до вимог законодавства, жодних порушень обмежень, встановлених НБУ при його укладанні не було допущено.

Звертає увагу, що Банк посилається на різні фінансові показники без наведення відповідних документальних підтверджень, що викликає сумніви у їх достовірності. При цьому, наголошує, що навіть, якщо припустити, що Банк достовірно вказав фінансові показники, станом на дату прийняття постанови НБУ №917, тобто 22.12.2015р. обсяг кредитних операцій з юридичними особами склав 1646 млн. грн. В свою чергу, обсяг операцій за договором склав 870 млн. грн., тобто не перевищив обсягу операцій, яким НБУ обмежив діяльність банку.

Зазначає, що відсутність факту застосування НБУ до Банку заходів впливу за ухилення договору свідчить про те, що жодних порушень вимог, обмежень НБУ Банком при укладенні договору допущено не було.

Вказує, що ст. 26, 52 Закон України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачають, що розрахунки із вкладниками здійснюються за рахунок коштів Фонду (а не Банку), виконання грошових зобовязань перед кредиторами здійснюється Банком в межах наявного у Банку майна, а решта вимог вважаються погашеними та припиняються.

Відповідач стверджує, що уклавши договір відступлення, він не отримав будь-які переваги (пільги) як кредитор банку, оскільки він не був кредитором банку на момент укладення та виконання договору, а сам факт отримання коштів за відступлені права вимоги не є перевагою або пільгою, наданою відповідачу.

Також наголошує, що відповідач не був повязаною з Банком особою на момент укладення договору, оскільки особа є повязаною із банком за умови наявності відповідного рішення правління Банку або уповноваженої комісії НБУ.

У додаткових поясненнях від 04.09.2017р. відповідач зазначає, що законодавством та Статутом Банку не передбачено, що обовязковою умовою вчинення банком правочину є прийняття певними структурними підрозділами Банку рішень про можливість вчинення такого правочину. При цьому, відповідач не виключає можливість, що таке рішення приймалося, проте навмисно не подавалося позивачем до суду. Стверджує, що Загальні збори акціонерів Банки мали право на прийняття рішення щодо укладення договору, рішення яких, в тому числі про вчинення правочину є обовязковими до виконання всіма органами управління, керівниками та працівниками Банку та має переважну силу над рішеннями інших органів.

Звертає увагу, що Статут Банку суперечить ст. 49 Закону України „Про акціонерні товариства в частині необхідності печатки Банку на рішенні акціонера, для того, щоб таке рішення мало статус протоколу загальних зборів акціонерів банку. Тому вважає, що в даній частині Статут Банку не діє.

Також відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на ч. 2 ст. 39 Закону України „Про акціонерні товариства, відповідно до якої посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах, оскільки до Банку, єдиним акціонером якого є ТОВ „Екосіпан не застосовуються положення ст. 39 Закону України „Про акціонерні товариства, про що зазначено у ст. 49 вказаного Закону.

З приводу рішення єдиного акціонера ПАТ "Банк Михайлівський" №4 від 18.05.2016р., яким передбачено укладення договору з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", то відповідач зазначає, що останнє прийнято з дотриманням норм законодавства та не оскаржувалося у судовому порядку.

Відповідач вважає безпідставним твердження позивача про повязаність відповідача з Банком, оскільки на момент укладення договору не існувало жодного рішення правління Банку, уповноваженої комісії Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про повязаність відповідача з Банком.

Також зазначає, що позивач не має намірів добровільно повертати відповідачу все отримане за договором, а відповідач не матиме правових підстав для витребування цього від позивача в примусовому порядку. Таким чином вказує, що у разі задоволення позову фактично матиме місце одностороння реституція, що не відповідатиме вимогам ст. 216 ЦК України та порушуватиме принципи неприпустимості позбавлення права власності, справедливості, добросовісності та розумності.

У додаткових поясненнях від 11.09.2017р. вих №16-17 відповідач вважає безпідставним твердження позивача, що на підставі договору відступлення відбулося збільшення зобовязань банку перед фізичними особами, які підпадають під гарантовану виплату з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 1,11 млрд. грн. до 2,6 млрд. грн., оскільки такі твердження не підтверджуються документально. Наголошує, що згідно Звіту про виплати та надходження ПАТ "Банк Михайлівський", розміщеного на веб-сайті позивача, станом на 01.07.2016р. загальна гарантована сума станом на 13.07.2016р. склала 988 млн. грн. Враховуючи зазначене, відповідач стверджує, що після укладення договору загальна гарантована сума не збільшилася, а навпаки зменшилася з 1,11 млрд. грн. до 988 млн. грн.

Відповідач вважає, що порушення Банком обмежень в його діяльності, встановлених НБУ, не впливає на дійсність/недійсність правочину Банку, зокрема, не є підставою нікчемності правочину на підставі п. п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

З приводу наданих заперечень відповідача, позивач у додаткових поясненнях від 17.08.2017р. та від 18.09.2017р. вказує, що під час введення тимчасової адміністрації банку та/або ліквідації банку до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також належить закріплене законодавством право на самостійне визначення повязаних осіб з банком. Тому в даному випадку не обовязково наявність/відсутність відповідного рішення з боку Банку та/або НБУ.

При цьому зазначає, що ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" є повязаною особою з Банком, оскільки п. 9 ст. 52 Закону України „Про банки та банківську діяльність встановлено, що повязаними особами з Банком є будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюєть вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

З приводу рішення єдиного акціонера ПАТ "Банк Михайлівський" №4 від 18.05.2016р., яким передбачено укладення договору з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", то позивач зазначає, що воно не узгоджується з п. 7.3.15.3. Статуту Банку, оскільки на ньому відсутній підпис представника та відбиток печатки Банку, тому таке рішення не має статусу протоколу Загальних зборів. Крім того, звертає увагу, що казаний документ підписаний представником ТОВ „Екосіпан ОСОБА_7, який станом на 18.05.2016р. був членом правління Банку та не міг бути одночасно і представником єдиного акціонера Банку ТОВ „Екосіпанза довіреністю в силу прямої заборони Закону та Статуту Банку.

Представник третьої особи у письмовому поясненні від 07.09.2017р. №31-18397/17 та додаткових поясненнях від 19.09.2017р. вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження та відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. 46, ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України „Про судоустрій і статус суддів, суд

УХВАЛИВ:

1. Справу №924/621/17 прийняти до провадження в складі колегії суддів: Танасюк О.Є. головуючий, ОСОБА_8, ОСОБА_6

2. Розгляд справи відкласти на 10:00 год. "20" жовтня 2017 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 332.

3. Зобов'язати відповідача надати оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії: актів приймання передачі кредитних прав від 20.05.2016р. до договору відступлення права вимоги №1805 від 18.05.2016р. та рішення єдиного акціонера ПАТ "Банк Михайлівський" №4 від 18.05.2016р.

Визнати явку повноважних представників сторін та третьої особи (з дорученнями та документами, що посвідчують особу) в судове засідання обов'язковою.

Головуючий суддя Суддя СуддяОСОБА_9 ОСОБА_8 ОСОБА_6

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, ПАТ "Банк Михайлівський" (01001, м.Київ, вул. Прорізна, 8).

3 - 4 відповідачу, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (29013, м.Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 82, офіс 2); 01014, м. Київ, вул. Струтинського, буд. 8.;

5- третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ ,вул.Січових Стрільців, 17 )