Ухвала суду № 69024636, 21.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.09.2017

Справа № 910/15932/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ТОВ "НВП "НКЕМЗ"

до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 4028/317 від 11.09.2017 (вх. № 15932/17 від 18.09.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно з п. 2 ч. 2 названої ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

В якості відповідача у позовній заяві визначено Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак при цьому не вказано ідентифікаційний код визначеного відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому суд відзначає, що за відсутності зазначення ідентифікаційного коду відповідача суду не доведено, що відповідач є юридичною особою. Наразі статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Крім того, у позовній заяві вказано лише скорочене найменування організаційно-правової форми позивача (ТОВ "НВП "НКЕМЗ").

Наведене також свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 ГПК України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки в наведеній нормі чітко вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

На підтвердження надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, позивач залучив до позовної заяви фіскальні чеки № 0124586, № 0124585 від 14.09.2017 (в копіях) та описи вкладення у ціні листи від 14.09.2017 (оригінали).

Проте, наведені фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист не можуть вважатися належними доказами на підтвердження надіслання відповідачу та третій особі копії поданої до суду позовної заяви і доданих до неї документів та виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, з огляду на таке.

Зі змісту описів вкладення у цінні листи відповідачу та третій особі вбачається, що останнім направлено "Позовну заяву № 4028/317 від 11.07.2017р.", тоді як фактично до Господарського суду міста Києва подано позовну заяву № 4028/317 від 11.09.2017. Таким чином, наведене свідчить, що на адресу відповідача та третьої особи надіслано іншу позовну заяву, ніж та, яка подана до Господарського суду міста Києва.

При цьому доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві та третій особі копії саме позовної заяви № 4028/317 від 11.09.2017 і доданих до неї документів, до даної позовної заяви не додано, що свідчить про недодержання позивачем приписів ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За наведених обставин, позовна заява № 4028/317 від 11.09.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при наступному зверненні до суду з відповідною позовною заявою слід також звернути увагу на таке.

Подання позову до господарського суду, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 54 ГПК України. Вказана стаття не зумовлює можливості для позивача самостійно визначати третіх осіб та залучати їх до участі у справі безпосередньо при оформленні позовної заяви.

Водночас, приписами ч.ч. 1-3 ст. 27 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивач безпосередньо при поданні позовної заяви визначив третю особу, не подавши при цьому відповідної заяви (клопотання) про залучення третьої особи, а також не зазначивши, на яких підставах третю особу належить залучити або допустити до участі у справі.

Суд також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Натомість, надані позивачем копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчувала копії, а також відсутня дата засвідчення копій.

Керуючись п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега