Постанова № 69023774, 19.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Справа № 904/10791/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду 17.05.17у справі№904/10791/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал"доДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення сумиза зустрічним позовомДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал"провизнання недійсним договору про відступлення права вимоги за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаФрейдун О.М. (дов. від 01.06.17)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості у розмірі 58 859,26грн. за товар, поставлений за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13.

12.12.16 Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом, у якому просило визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.14 №77, укладений між ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв-Ойл", у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13, який ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.16 прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.17 у справі №904/10791/16 (суддя Загинайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.05.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.) відмовлено у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, ТОВ "Партнер Глобал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, а у зустрічних - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (постачальник) зобов'язалося закуповувати та поставляти узгодженими партіями, протягом дії договору у власність Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар за умовами договору.

Предметом поставки є бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначений у специфікаціях (додаток №1) до цього договору (п.1.1.1.).

Згідно п.1.1.2. договору специфікація (додаток №1) - невід'ємна частина договору, має дату, порядковий номер і підтверджує узгодження сторонами асортименту, номенклатури, ціни, вартості партії, строків поставки партії товару, що поставляється по даному договору та інших відомостей. Специфікація оформлюється та погоджується сторонами на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п.2.3. договору поставки загальна сума договору є орієнтовною та складає 300 000,00 грн. без урахування ПДВ і транспортних витрат. Остаточна загальна сума договору визначається сторонами на підставі даних, зазначених у видаткових накладних по накопичувальній системі.

За специфікацією №1 на постачання товару від 06.05.13 бітум нафтовий дорожній марки 60/90 у кількості 26,800 т на суму 238 520,00 грн. підлягав поставці до 07.05.13.

Пунктом 3.1.1. договору поставки та умовами специфікації встановлено, що покупець сплачує постачальнику 100% передплату вартості партії товару та компенсації вартості її транспортування, у строк 1-го банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника.

Як вказує ТОВ "Партнер Глобал" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом), постачальником (ТОВ "Резерв-Ойл") на виконання умов договору переданий покупцю - філії ДП "Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" товар, включаючи автотранспортні послуги на загальну суму з ПДВ 245 273,4260 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надана копія видаткової накладної від 06.05.13 №РН-0000054 і копія товарно-транспортної накладної від 06.05.13.

У подальшому 26.12.14 між ТОВ "Резерв-Ойл" (цедент) та ТОВ "Партнер Глобал" (цесіонарій) укладено договір цесії (про відступлення права вимоги) за №77.

На умовах, визначених вказаним договором, ТОВ "Резерв-Ойл" відступило ТОВ "Партнер Глобал", а ТОВ "Партнер Глобал" набуло право вимоги, належне ТОВ "Резерв-Ойл", і стало кредитором за договорами, які укладені між ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"), у тому числі за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13 на суму заборгованості 58 859,26грн.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги цесіонарій (ТОВ "Резерв-Ойл") набуло право вимагати від боржника (ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") належного виконання обов'язків, що передбачені наведеним договором поставки. До цесіонарія перейшло зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору відступлення прав вимоги (п.п.2.1. п.2 договору).

Через невиконання ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" договірних зобов'язань з оплати товару, позивач, як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги, просив стягнути з відповідача вказану суму боргу на підставі п.6.6. договору поставки.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у свою чергу подав зустрічний позов до ТОВ "Партнер Глобал", просивши визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.12.14 №77, укладений між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13.

Відмовляючи у задоволені первісного та задовольняючи зустрічний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутня згода боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, обов'язковість якої передбачена у договорі поставки. Дана обставина стала підставою для визнання недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України договору про відступлення права вимоги у частині відступлення права вимоги за договором поставки, оскільки суперечить вимогам ч.1 ст.516 ЦК України. У зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги у частині, що стосується відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13, позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором визнані судами безпідставними.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Так, згідно ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз.4 п.п.2.1. п.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Стаття 512 ЦК України визначає перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Оспорюваний договір про відступлення права вимоги є правочином про передачу вимог первісного кредитора новому кредиторові, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст.516 ЦК України містить положення, за яким заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено господарськими судами, за умовами п.9.8. договору поставки від 06.05.13 №06/05-13 сторони договору не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення, за якими зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.3 ст.510 ЦК України).

За зобов'язаннями, що виникають із договору поставки, як двостороннього правочину (ст.ст.202, 712 ЦК України та ст.265 ГК України), кожна із сторін має одночасно і права, і обов'язки, а тому вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, зобов'язання за договором поставки у цілому включає у себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору має відбуватися також відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства та умови п.9.8. договору поставки, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що суди вмотивовано відхилили, як необґрунтовані, доводи ТОВ "Партнер Глобал" про те, що за змістом п.9.8. договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, оскільки, на думку ТОВ "Партнер Глобал", цей пункт не встановлює заборони щодо передання права вимоги, яке полягає у тому, що кредитор поступається своїм правом, вимагати виконання зобов'язання іншій особі - новому кредитору, а не зобов'язанням.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у матеріалах справи наявна копія листа від 09.12.14 №76-1, підписаного спільно ТОВ "Резерв-Ойл" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" щодо надання згоди на відступлення прав вимог за укладеними сторонами договорами поставки (а.с.169- т.1). Оригінал цього листа у судове засідання судам наданий не був.

Як встановлено судами, представник ТОВ "Партнер Глобал" пояснив відсутність оригіналу листа у зв'язку з вилученням його у ході обшуку ТОВ "Резерв-Ойл" при розслідуванні у кримінальному провадженні від 25.06.14 №3201404004000051, на підтвердження чого до матеріалів справи надані протокол обшуку від 22.07.15 за адресою: м .Дніпропетровськ, вул.Калинова,24, кв.25.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, листами слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області від 19.09.16 №3067 та від 03.10.16 №3233 вих 16 за запитом ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" щодо наявності листа від 09.12.14 №76-1 повідомлено про його відсутність під час вилучення документів у товариства (а.с.16-19 т.2). Ці обставини підтверджує також копія протоколу огляду документів, що вилучено у рамках розслідування кримінального провадження від 25.06.14 №32014040040000051 під час обшуку у ТОВ "Резерв Ойл" 22.07.15 (а.с.20-21 т.2).

Як встановлено судами, згідно довідки завідуючої канцелярії ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" від 21.09.16 вих.№01-14/828 від 09.12.14 лист №76-1 "щодо надання згоди на відступлення прав вимог" у журналах вхідної та вихідної кореспонденції цього підприємства у період з 09.12.04 по 31.12.15 не зареєстрований (а.с.22 т.2).

За приписами ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають засвідчуватися тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За встановлених вище обставини, враховуючи відсутності належних доказів на підтвердження згоди відступлення прав вимог, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не визнали цей документ належним доказом.

Отже, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки він суперечить вимогам ч.1 ст.516 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові судової палати у господарських справах ВСУ від 15.04.15 року у справі №910/6098/14.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів про те, що відсутність письмової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані, відповідно до ч.1 ст.203, ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України - є підставою для визнання недійсним оспорюваного у даній справі договору про відступлення права вимоги від 26.12.14 №77, як такого, що суперечить ч.1 ст.516 ЦК України.

Через визнання недійсним договору про відступлення права вимоги 26.12.14 №77 у частині відступлення права вимоги по боргу за договором поставки від 06.05.13 №06/05-13, господарські суди одночасно дійшли обґрунтованого висновку, що не підлягають задоволенню й вимоги за первісним позовом ТОВ "Партнер Глобал" про стягнення з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" боргу у розмірі 58 859,26грн.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування судових актів попередніх інстанцій у справі, а тому їх слід залишити без змін, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.05.17 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.17 у справі №904/10791/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді І.В. Вовк

В.В. Палій