Постанова № 69023629, 13.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Справа № 904/1739/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Поляк О.І. за участю представників:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши матеріали касаційної скаргиІнгульського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017у справі№904/1739/17 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" простягнення 1229,74 грн. безпідставно отриманих грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 (суддя Рудовська І.А.) відмовлено у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення 1229,74 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (головуючий суддя Євстигнєєв О.С., судді Кощеєв І.М., Кузнецов В.О.) відмовлено Інгульському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва) у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Інгульське об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, а справу передати на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 33, 38, 93 Господарського процесуального кодексу України.

На думку заявника, судом апеляційної інстанції було позбавлено позивача права на апеляційний перегляд рішення суду у зв'язку з пропущенням процесуальних строків. Також, скаржник зазначає, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача на поновлення строків апеляційного оскарження, оскільки трудомістка процедура реорганізації управлінь Пенсійного фонду України шляхом злиття у зв'язку із проведенням якої позивачем було пропущено строки звернення зі скаргою і яка триває до цих пір, є суттєвою для його задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2017 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя -Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Поляк О.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2017 касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі на 13.09.2017.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги та наголошує, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що стаття 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на матеріали справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області було прийнято 18.04.2017.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Право апеляційного оскарження стороною рішення місцевого господарського суду передбачено статтею 91 Господарського процесуального кодексу України.

За правилами статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Однак, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що представник скаржника 18.04.2017 у судовому засіданні присутній не був, повний текст рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 було направлено сторонам - 20.04.2017 (підтверджується відміткою про відправлення, проставленою на звороті останньої сторінки вказаного процесуального документа).

Суд апеляційної інстанції не звернув до уваги і на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку поважних причин, які є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

Разом з тим, відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги з посиланням на те, що державна реєстрація правонаступника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва була проведена 31.03.2017, а відтак не може вплинути на строки подання апеляційної скарги, суд не врахував вказані норми права.

За таких обставин, незаконним поверненням апеляційної скарги Дніпропетровський апеляційний господарський суд обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 904/1739/17 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, справу направити на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

О.Поляк