Ухвала суду № 69021664, 20.09.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/100/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів БИСАГИ Т.Ю., ГОТРИ Т.Ю.

при секретарі ТЕРПАЙ С.М.

за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду від 21 червня 2017 року, -

встановила:

Позивач ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Іршавського районного суду від 21.06.2017, якою позов залишено без розгляду. Сторона вважає ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального права. Так, позивач є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, симптоматика якого позбавляє її можливості надовго відлучатися із дому та бути присутньою у судових засіданнях, у звязку з цим вона змушена користуватися правовою допомогою. Крім того, у неї відсутні знання з правових питань, тому вона не змогла б самостійно захистити свої права. Її представник адвокат ОСОБА_3 повідомляла суд про причини неявки у судові засідання, які є поважними, що суд, на її думку, мав врахувати, тому не мав належних підстав залишати позовну заяву без розгляду. Просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_1, яка апеляцію підтримала, розглянувши на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України справу у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Ухвалою від 21.06.2016 Іршавський районний суд залишив позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України (а.с. 214-215). Із таким судовим рішенням колегія суддів погодитись не може.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом у січні 2016 року. Ухвалою Іршавського районного суду від 10.02.2016 (а.с. 20) відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.02.2016.

18.02.2016 позивачем було укладено угоду про надання адвокатських послуг з адвокатом ОСОБА_3, заявою від 01.04.2016 позивач просив розглядати справу в його відсутність, за участю представника ОСОБА_3 (а.с. 29, 32).

Представник ОСОБА_3 брала участь у судових засіданнях, надавала пояснення, заявляла відповідні клопотання, зокрема, і щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 33-39, 43-45, 48-51, 54-55, 98-99, 107-109, 113, 126). Ухвалою Іршавського районного суду від 16.01.2017 таке клопотання було задоволено (а.с. 130-131).

Після проведення експертизи та відновлення провадження в справі позивач та її представник належними чином повідомлялися про час і місце розгляду справи. 10.05.2017 представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, якою просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника, а також клопотала про призначення додаткової судової інженерно-технічної експертизи, після проведення якої вказувала про необхідність уточнити позовні вимоги, клопотання зі сформульованими в ньому питаннями на експертизу просила вирішити за відсутності позивача та його представника (а.с. 169-171). Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 заявою від 10.05.2017 просив відкласти розгляд справи у звязку із його зайнятістю в іншій судовій справі (а.с. 172-173). У судове засідання, призначене на 10.05.2017, не зявилися обидві сторони, у звязку з цим суд відклав розгляд справи на 26.05.2016 (а.с. 174).

26.05.2017 представник позивача ОСОБА_3 подала до суду ще одну заяву аналогічну тій, що подавалася 10.05.2016. У судовому засіданні 26.05.2017 сторони, їх представники не були присутні, Іршавський районний суд ухвалою від 26.05.2017 у задоволенні клопотання про призначення додаткової судової інженерно-технічної експертизи відмовив (а.с. 184, 185). Розгляд справи було відкладено на 08.06.2017.

У судові засідання 08.06.2017 і 21.06.2017 позивач та її представник не зявилися від представника ОСОБА_3 надійшли заяви про відкладення розгляду справи у звязку із її зайнятістю в інших процесах (а.с. 191, 195, 197-198, 201, 207, 208, 211-213). Поряд із цим, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 також 08.06.2017 клопотав про відкладення розгляду справи (а.с. 200). У засіданні 08.06.2017 розгляд справи було відкладено на 21.06.2014 саме у звязку з клопотаннями обох сторін (а.с. 201).

21.06.2017 суд ухвалою залишив позов без розгляду на підставі ст. 169 ч. 3, ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України у звязку із другою поспіль неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача, від якого не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, та його представника (а.с. 185).

Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що у судове засідання, призначене на 08.06.2017 не зявилися обидві сторони і причиною відкладення судового розгляду була не неявка в судове засідання представника позивача, а задоволення клопотань обох сторін, тож розгляд справи відкладався й у звязку із задоволенням клопотання відповідача. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторона позивача добросовісно виконувала свої процесуальні обовязки і щоразу повідомляла суд про причини своєї неявки (ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Не врахував суд і того, що позивач ОСОБА_1 просила розглядати справу в її відсутність, а неявка представника в судове засідання, якщо причини такої визнані неповажними, не є перешкодою для розгляду справи, проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд (ст. 169 ч. 2 ЦПК України). Залишаючи позов без розгляду, суд обмежився лише констатацією того, що сторона позивача, будучи повідомленою належним чином повторно не зявилася у судове засідання без поважної причини, суд не врахував вищенаведених обставин руху справи.

За викладених обставин і з урахуванням того, що поважність причини неявки представника сторони в судове засідання враховувалася судом при вирішенні питання про залишення заяви без розгляду (що узгоджується із положеннями частини 2 статті 169 ЦПК України), мотивація в ухвалі про повторну поспіль неявку представника позивача без поважних причин необґрунтована та не відповідає матеріалам справи. З цих матеріалів наразі не вбачається, що позивач ОСОБА_1 втратила процесуальний інтерес щодо справи, а маючи обмежені можливості за станом здоровя особисто брати участь у судових засіданнях скористалась допомогою адвоката, якого уповноважила на відповідне представництво у суді (ст.ст. 38, 44 ЦПК України).

Відтак, колегія суддів не може погодитись із тим, що суд першої інстанції мав необхідні підстави для залишення заяви без розгляду відповідно до ст. 169 ч. 3, ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України. Суд припустився помилки при вирішенні процесуального питання, що призвело до порушення, зокрема, принципу рівності сторін у процесі та права позивача на судовий захист і правову допомогу (зокрема, ст.ст. 3, 5, 10, 12, 27, 31 ЦПК України). Зазначене згідно зі ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України має наслідком задоволення апеляції, скасування постановленої ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду. Поряд із цим, у разі встановлення фактів, що вказують на зловживання процесуальними правами (ст. 27 ч. 3 та інші норми ЦПК України), не виключається настання, застосування обумовлених цим процесуальних наслідків.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 4, ст. 311 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Іршавського районного суду від 21 червня 2017 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді