Ухвала суду № 69021608, 18.09.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8064/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.09.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Крегула М.М. (головуючого), ОСОБА_1. ОСОБА_2, при секретарі Костюк Л.А., за участю прокурора Попович І.І., представника особи? яка подала апеляційну скаргу - адвоката ОСОБА_3,

роглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження 11-сс/777/507/17 за апеляційною скаргою директора ТОВ «СТІНГ» ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року,

в с т а н о в и в :

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 на накладено арешт на вилучені 16.08.2017 року під час огляду місця події - території по вул..Трудова, 2 в м.Ужгород : транспортний засіб марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1, VIN WMAH05ZZZ3M368899 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_2, що належить ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни; транспортний засіб марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_3, VIN XLRTE47XSOE603464 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_4, що належать ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни. Цією ж ухвалою заборонено власнику ТОВ «СТІНГ» чи/та користувачу(ам) даного майна відчужувати, розпоряджатись чи користуватись вказаними транспортними засобами.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що зазначені у клопотанні транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №12017070000000172 від 16.08.2017 року, розпочатого за ч.2 ст.292 КК України по факту пошкодження об»єкту магістрального нафтопродуктопроводу, що належить ДП «Прикарпатзахідтранс» та прийшов до висновку про наявністьдостатність підстав для накладення арешту на майно, які відповідають критеріям, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «СТІНГ» ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.08.2017 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на транспортні засоби. Вважає прийняте рішення судом першої інстанції незаконним та необґрунтованим, посилаючись на те, що арешт зазначених у клопотанні транспортних засобів є безпідставним та незаконним, оскільки такі на праві власності належать ТОВ «СТІНГ», а підприємницька діяльність цього підприємства жодним чином не пов»язана із розслідуванням кримінального провадження за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.292 КК України. Також зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки арешт зазначеного в клопотанні майна товариства ставить під загрозу його законну діяльність, в тому числі виконання товариством своїх договірних зобов»язань.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу директора ТОВ «СТІНГ» ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження, виходячи зі змісту ч.3 ст.395 КПК України, директором ТОВ «СТІНГ» ОСОБА_4 не порушений, а його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.292 КПК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017070000000172 від 16.08.2017 року, по факту пошкодження об»єкту магістрального нафтопродуктопроводу, що належить ДП «Прикарпатзахідтранс» .

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч.3 ст. 172 КПК слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Однак, слідчий суддя наведеної норми закону не дотримався та вийшов за межі внесеного на розгляд клопотання про арешт майна, визначивши самостійно правову підставу, відповідно до якої і наклав арешт на майно.

Як видно з матеріалів провадження, всупереч вимогам ст. 132 КПК України, слідчий у клопотанні не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні. Не містить клопотання і документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження вказаним майном будь-якою особою.

Поза увагою слідчого судді залишилось і те, що згідно клопотання слідчого, майно про арешт якого йдеться в клопотанні вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою м.Ужгород, вул..Трудова, 2. Проте, згідно постанови про визнання речовими доказами від 16.08.2017 року, транспортний засіб марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1, VIN WMAH05ZZZ3M368899 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_2, що належить ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни та транспортний засіб марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_3, VIN XLRTE47XSOE603464 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_4, що належать ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни, були виявлені та вилучені в ході проведення огляду дворогосподарства за адресою с.Сіль, буд.63, Великоберезнянсього району, Закарпатської області, що є суперечливим твердженням.

Висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого не вмотивовані, в ухвалі не вказано, які саме підстави для такого висновку слідчий суддя визнав достатніми.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст.171 КПК України, та не виконав вимог ч.3 ст.172 КПК України, згідно яких слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає прокурору клопотання з встановленням строку для усунення недоліків.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді незаконною та невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановлення ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення та які, у в відповідності до вимог ст.409 та 412 КПК України, є підставою для його скасування.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею в порядку ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання слідчому для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.

Керуючись ст.ст.172, 404, 407, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «СТІНГ» ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року про накладення арешту на вилучені 16.08.2017 року під час огляду місця події - території по вул..Трудова, 2 в м.Ужгород: транспортний засіб марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1, VIN WMAH05ZZZ3M368899 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_2, що належить ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни; транспортний засіб марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_3, VIN XLRTE47XSOE603464 та причіп (з цистерною) до нього д.н.з. НОМЕР_4, що належать ТОВ «СТІНГ», з рідиною подібною до нафтопродукту, а саме дизельним пальним всередині цистерни - скасувати.

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 про накладення арешту на зазначене майно повернути йому для належного оформлення протягом 3 діб з моменту отримання ухвали апеляційного суду Закарпатської області.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: