Постанова № 6901919, 25.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 листопада 2009 р.                                                                      №2-а- 41093/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання - Кіт С.В.

за участі представників:

позивача - Базилевич Р.І.

відповідача - Кузуба В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Милк Интерпак"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

пропро визнання недійсним рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Милк Интерпак" звернулось до суду із позовом, у якому просило з урахуванням змін позовної заяви визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2009 року №0000042201 Вовчанської МДПІ у Харківській області. В обґрунтування позову вказано, що позивачем укладений контракт на поставку продукції із нерезидентом 12.09.2008 року, на виконання вказаного контракту ТОВ „Милк Интерпак” 13.10.2008 року перерахувало на користь контрагента грошові кошти у сумі 39405 євро, 28.04.2009 року від компанії АО "ЕЛЕКСТЕР" надійшло повернення передплати у сумі 20000 євро; 06.05.2009 року - у сумі 19405 євро. У відповідності до ст.4 Закону порушення резидентами зазначеного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Однак, відповідачем в даному випадку невірно визначений день виникнення заборгованості, оскільки таким днем є день здійснення авансового платежу - 13.10.2008 року, тому сума штрафних санкцій має складати 16537,99 грн. Крім того, Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, тому пеня, застосована відповідачем за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не може визначатись як податкове зобов'язання та стягуватись за податковими повідомленнями-рішеннями. На підставі викладеного, просив позові вимоги задовольнити в повному обсязі.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі. На підтвердження своєї позиції вказав, що згідно зі ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. У відповідності до ст.4 Закону порушення резидентами зазначеного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Згідно з роз'ясненнями ДПА України, викладеними в листі від 19.07.96 №22-305/10-4616, заборгованість по експортно-імпортним операціям виникає з першого дня після закінчення законодавчо встановлених термінів повернення валютної виручки або імпорту товарів, а також з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента, якщо застосовуються розрахунки у формі документарного акредитиву. Таким чином, заборгованість слід вважати 12.04.2009 року. За результатами перевірки позивача встановлено, що товар на митну територію України згідно ВМД типу ІМ-40 у встановлений законодавством термін не надійшов, але були повернуті валютні кошти з порушенням термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, застосування до позивача штрафної санкції є обґрунтованим та правомірним. На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

          Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

          Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ „Милк Интерпак” з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 13.10.2008 року по 06.05.2009 року.

За результатами перевірки складений акт №638/22-34858367 від 23.07.2009 року, яким встановлено, що в порушення Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року №185/94 підприємством порушено строки здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: порушено граничний термін надходження товару на митну територію України.

На підставі вказаного акту перевірки Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2009 року №0000042201 у розмірі 25298,86 грн. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року №185/94.

Зазначене рішення позивачем було оскаржено до Вовчанської МДПІ, за результатами розгляду скарга залишена без задоволення, прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2009 року №0000042201 залишено без змін.

Суд вважає позовні вимоги ТОВ „Милк Интерпак” такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

12.09.2008 року позивачем укладений з компанією АО "ЕЛЕКСТЕР" контракт №К080903 з поставки обладнання на загальну суму 788100 євро.

На виконання вказаного контракту ТОВ „Милк Интерпак” платіжним дорученням №1 від 13.10.2008 року перерахувало на користь контрагента грошові кошти у сумі 39405 євро.

При цьому граничний термін надходження товару на митну територію України настав 11.04.2009 року.

28.04.2009 року від компанії АО "ЕЛЕКСТЕР" надійшло повернення передплати у сумі 20000 євро; 06.05.2009 року - повернення передплати у сумі 19405 євро.                                                             Згідно зі ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до ст.4 Закону порушення резидентами зазначеного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

          Судом встановлено, що продукція за умовами контракту №К080903 від 12.09.2008 року поставлена у належний термін до 11.04.2009 року не була. Повернення коштів позивачу здійснено частково 28.04.2009 року, тобто з порушенням терміну на 17 днів, та частково 06.05.2009 року з порушенням 25 днів.

Таким чином, за порушення ТОВ "Милк Интерпак" зазначеного терміну має настати відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

          Враховуючи п.1.1 ст.1 Інструкції, відповідачем вірно визначений день виникнення заборгованості у даному випадку, а саме 12.04.2009 року - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за імпортною операцією.

Отже, посилання представника позивача на невірність такого висновку та необхідність визначення днем виникнення заборгованості здійснення позивачем авансового платежу у сумі 39405 євро, а саме 13.10.2008 року, є необґрунтованими.

Також, представник позивача зазначає, що в даному випадку пеня застосована за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не може визначатись як податкове зобов'язання і не може стягуватись за податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на таке, суд має вказати, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III установлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Одночасно п.16.4.2 ст.16 Закону визначено, розмір пені, встановлений цим Законом, діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Згідно з п.1.9 ст.1 Закону податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Однак, в даному випадку відповідачем сума пені визначена не податковим повідомленням-рішенням, а рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що відповідає вимогам законодавства.

Посилання у змісті оспорюваного рішення на п.5.3.1 ст.5 Закону є обґрунтованим, оскільки даний пункт заснований з метою визначення граничного терміну сплати штрафної санкції, який не передбачений іншою будь-якою нормою законодавства, що регулює притягнення до відповідальності за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Таким чином, Вовчанська МДПІ у Харківській області правомірно застосувала до позивача пеню у розмірі 25298,86 грн., у відповідності до ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України КАС України, суд –

                                                  П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Милк Интерпак" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання недійсним рішення –відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2009 року.

Суддя                                                                                           Ральченко І.М.