Постанова № 69017266, 20.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3699/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Гусева О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було незаконно відмовлено у виданні розпорядження про дострокове припинення наданої йому відпустки щодо догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому останній вважає подібні дії відповідача такими, що суперечать положенням діючого законодавства.

Позивач посилаючись на ст., ст.2,18 КАС України, ст., ст. 8, 22, 43, 50, 55 Конституції України вважав, що його позов підлягає задоволенню.

Справа була розглянута у порядку письмового провадження на підставі ст. 128 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи 08.06.2012 року позивача розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 100/к від 08.06.2012 року було переведено на посаду керівника відділу (головного архітектора) регіонального розвитку, містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області.

29.02.2016 року розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 10/в-2016 ОСОБА_1 було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.02.2016 року по 28.05.2018 року.

21.04.2017р. позивачем до Овідіопольської РДА була подана заява про дострокове припинення відпустки, в якій він повідомив про те, що приступає до виконання своїх посадових обов'язків за займаною посадою, починаючи з 04.05.2017р.

04.05.2017 року позивач особисто ознайомився з попередженням про наступне звільнення, у зв'язку із змінами в організації праці Овідіопольської РДА.

15.05.2017р. голова Овідіопольської РДА особисто попередив позивача під підпис про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацію відділу та скорочення посади на якій перебував позивач до відбуття у відпустку.

При цьому одночасно з попередженням позивача про звільнення йому була запропонована посада начальника управління соціального захисту населення Овідіопольської РДА, від якої позивач відмовився, оскільки вважав, що вона не відповідає його фаховій кваліфікації, бо він не мав відповідної освіти.

Також, під час розмови з головою Овідіопольської РДА позивач повідомив останнього про те, що його дружина 4-6 липня 2017р. повинна буде піти у декретну відпустку, так як вагітна вдруге, а тому він має намір вийти на роботу.

Крім того 29.06.2017р. позивачем повторно було подано заяву на адресу Овідіопольської РДА, в якій він повідомив про те, що він має намір приступити до виконання своїх посадових обов'язків начальника і головного архітектора управління містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, починаючи з 03.07.2017р.

03.07.2017р. позивач подав до відповідача заяву, в якій зазначив, що дії Овідіопольської РДА стосовно не видання відповідного розпорядження про його вихід на роботу є незаконними та просив вказати вмотивовану причину його не видання.

У своїй відповіді Овідіопольська РДА від 04.07.2017р. за вих. № 1487/01-31/01/1074 з якою позивача було ознайомлено 05.07.2017р повідомила, що підстави для виходу позивача на роботу, а саме на посаду начальника (головного архітектора) управління містобудування та архітектури Овідіопольської РДА відсутні.

Крім того, Овідіопольською РДА було роз'яснено позивачу у даному листі, що очолюваний ним відділ містобудування та архітектури Овідіопольської РДА був реорганізований, а його посада начальника відділу - скорочена на підставі розпорядження голови Овідіопольської РДА від 10.06.2016р. № 291/А.

Також з матеріалів позовної заяви вбачається, що до 15 травня 2017 р. позивача про проведену реорганізацію відділу та скорочення його посади не було повідолмено, що підтверджується листом від 04.07.2015р., яке містять матеріали справи, тобто його фактично вищевказаним листом було повідомлено про те, що посада начальника (головного архітектора) відділу містобудування та архітектури Овідіопольської РДА вже скорочена, а посада начальника (головного архітектора) управління містобудування та архітектури Овідіопольської РДА йому запропонована не була

Судом також було з'ясовано, що реорганізація відбулася шляхом заміни відділу на управління, при цьому суть роботи (функції відділу) не змінилися.

10.07.2017р. позивач звернувся до Національного агентства України з питань державної служби (територіального відділу), у якому він просив провести перевірку законності дій Овідіопольської РДА, врахувавши наведені ним факти, а також посприяти його поверненню на роботу на раніше займану ним посаду.

У свою чергу Національним агентством України з питань державної служби (територіального відділу) було проведено позапланову безвиїзну перевірку Овідіопольської РДА щодо стану дотримання вимог Закону України «Про державну службу» керівництвом Овідіопольської РДА під час вирішення окремих кадрових питань, а також перевірки інформації, наведеної у заявах позивача від 10.07.2017р. та 18.07.2017 року, за результатами якої було складено довідку від 28.08.2017 року.

Судом було досліджено матеріали довідки, які знаходяться у матеріалах справи та з'ясовано, що Національне агентство України з питань державної служби (територіальний відділ) дійшов у даній довідці наступного висновку, що частинами 3, 4 статті 32 Кодексу законів про працю України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

При цьому зміна істотних умов праці допускається при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, проте запропонована посада начальника управління соціального захисту населення Овідіопольської РДА не відповідає ні спеціальності, ні кваліфікації, ні посаді ОСОБА_1, що є порушенням частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України.

Робочою групою також було встановлено, що коло посадових обов'язків начальника відділу (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА співпадає з колом посадових обов'язків начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА.

Таким чином, останні дійшли висновку, що колишні умови праці може бути збережено та відсутні підстави для припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Також вони дійшли висновку, що відсутні підстави для припинення державної службу за пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», за яким скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Так робоча група звернула увагу, що в даному випадку посада начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА є рівноцінною посаді начальника відділу (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, виходячи зі змісту посадових обов'язків.

Робочою групою також було встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2017 року було подано до Овідіопольської РДА заяву про дострокове припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, в якій він також заявив, що приступає до виконання обов'язків начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА. При цьому вони звернули також увагу, що відповідно до Попередження про можливе наступне звільнення ОСОБА_1 було запропоновано посаду начальника управління соціального захисту населення Овідіопольської РДА, а тому відсутні правові підстави для виходу з відпустки саме на посаду начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА та ОСОБА_1 має право вийти на посаду, яку він обіймав до відпустки, а саме: начальника відділу (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА.

Крім того робоча група зробила висновки, що враховуючи те, що посада начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, яка рівноцінна посаді начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, є вакантною, то ОСОБА_1 не може бути звільнено з підстав визначених пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

За наслідками вищевикладених висновків Національним агентством України з питань державної служби (територіальним відділом) було рекомендовано відповідачу:

1. Забезпечити захист прав державного службовця ОСОБА_1 під час зміни істотних умов служби.

2. Вжити відповідних заходів щодо усунення виявлених перевіркою порушень Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

3. Забезпечити недопущення повторного вчинення порушень вимог чинного законодавства України про державну службу, законодавства про працю України, виявлених під час перевірки.

За даними обставинами суд приходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки згідно до статті 18 Закону України «Про відпутски» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

З аналізу вищевказаної статті випливає, що позивач мав право на достроковий вихід з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, згідно до ч. 3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як вбачається з матеріалів справи на час подання позивачем заяви про дострокове припинення відпустки, в якій він повідомив про те, що приступає до виконання своїх посадових обов'язків за займаною посадою, починаючи з 04.05.2017р. посада начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА була вакантною та як зазначила робоча група Національного агентства України з питань державної служби (територіальний відділ) посада начальника управління (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА є рівноцінною посаді начальника відділу (головного архітектора) містобудування та архітектури Овідіопольської РДА, виходячи зі змісту посадових обов'язків, а тому суд не може погодитися з думкою відповідача, що ними було відмовлено позивачу у виході на роботу, оскільки раніше займана ним посада була скорочена.

Крім того, суд критично ставиться до наявної у матеріалах справи пропозиції відповідача щодо працевлаштування позивача на посаду начальника відділу інфраструктури та будівництва управління містобудування та архітектури районної державної адміністрації на яку посилається у своєму запереченні представник відповідача як на доказ того, що позивачу було запропоновано рівноцінну посаду, яка відповідає його кваліфікації та від якої він відмовився, оскільки дана пропозиція не містить будь-яких відомостей щодо дати коли саме вона була запропонована позивачу та будь-яких особистих відміток позивача щодо згоди або відмови стосовно даної пропозиції.

Суд звертає увагу, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом України «Про державну службу».

Згідно до ч.3 ст. 87 Закону «Про державну службу» процедура вивільнення державних службовців на підставі п. 1частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поротного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

У відповідності до статті 42 Кодексу Законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Так відповідно до п. 60 Правових позицій Верховного суду України щодо розгляду окремих категорій справ у розділі XIV трудове право («Бюлетень законодавства i юридичної практики України, 1998р. № 8) зазначено, що коло ociб, серед яких визначаються особи, що мають переважне право на залишення на роботі, та працівники, що не мають таких переваг, стосується лише тих працівників, які займають таку ж саму посаду та виконують таку ж саму роботу.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

До того ж відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведу суду правомірність своєї відмови щодо виходу позивача на роботу.

Керуючись: ст. 19 Конституцією України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 106, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області щодо не видання розпорядження з приводу дострокового припинення відпустки ОСОБА_1 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за поданою 29.06.2017 року, відповідною заявою та відмові у виходу на роботу.

Зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області видати розпорядження про дострокове припинення відпустки ОСОБА_1 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за поданою 29.06.2017 року відповідною заявою з одночасним виходом на роботу.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя: Гусев О.Г.