Постанова № 69017254, 20.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1420/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2017 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Трейд" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.02.2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10.02.017 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято наказ №236 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД", код ЄДРПОУ 38899248, який з повідомленням №40/15-32 від 10.02.2017 року було надано директору підприємства наручно 14.02.2017 року. З метою виконання даного наказу, головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.02.2017 року об 11:20 год., з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, та з метою пред'явлення направлень на проведення перевірки від 24.02.2017 року №485/14-02, №486/14-02, здійснено вихід за податковою адресою відповідача: АДРЕСА_1. Як зазначив представник позивача, за даною адресою знаходиться житловий будинок без наявних вивісок про перебування ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД". Оскільки прохід у двір даного житлового будинку був зачинений, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було здійснено телефонний дзвінок директору підприємства, який повідомив, що за даною адресою посадові особи та інші співробітники підприємства відсутні, та запропонував проїхати з ним до іншого офісу за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, оскільки документація щодо здійснення господарської діяльності підприємства знаходиться там.

Прибувши за вказаною адресою, як вказує представник позивача, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було пред'явлено направлення на проведення перевірки та службові посвідчення, але директором ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" було відмовлено перевіряючим в ознайомлені з направленнями на проведення перевірки від 24.02.2017 року №485/14-01, №486/14-01, а також було відмовлено у допуску до проведення планової виїзної документальної перевірки підприємства, аргументуючи наявністю факту оскарження ним отриманого наказу №236 від 10.02.2017 року в Одеському окружному адміністративному суді.

У зв'язку з вищезазначеним, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було складено акт про відмову у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" від 28.02.2017 року №59/15-32-14-02, та акт про не ознайомлення з направленнями на проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" від 28.02.2017 року №60/15-32-14-02.

28.02.2017 року о 17:00 год. в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що адміністративний арешт, застосований на підставі рішення від 28.02.2017 року, на момент розгляду справи, є припиненим, оскільки ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року, ГУ ДФС в Одеській області було відмовлено у прийнятті подання до ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" про накладення умовного адміністративного арешту майна. Представник відповідача посилаючись на п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, вказав, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Однак протягом вказаного обґрунтованість адміністративного арешту майна не була підтверджена судом.

Також представник відповідача зазначив, що 23.02.2017 року звертався до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу ГУ ДФС в Одеській області №236 від 10.02.2017. Постановою від 24.04.2017 року в задоволенні позову було відмовлено, проте постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року було скасовано з прийняттям нової, про часткове задоволення позову ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД", а саме: скасовано рішення ГУ ДФС в Одеській області №236 від 10.02.2017 року в частині проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області №236 від 10.02.2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 38899248), на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, та відповідного плану-графіка на І квартал 2017 року проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, прийнято рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з 28.02.2017 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 10).

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та наказу №236 від 10.02.2017 року, 24.02.2017 року видані направлення на перевірку №485/14-02 та №486/14-02 (а.с. 11-12).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2017 року об 11:20 год. головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були складені акт №59/15-32-14-02 про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання (а.с. 13), та акт №60/15-32-14-02 про відмову посадових осіб суб'єкта господарювання від підпису у направленні на перевірку (а.с. 14).

У зв'язку з відмовою у допуску посадових осіб податкового ограну до проведення перевірки, заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області 21.02.2017 року звернувся до в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області з письмовим зверненням про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" (а.с. 8).

28.02.2017 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" (а.с. 7).

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міндоходів і зборів України №568 від 10.10.2013 року, якими передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з передбачених п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України обставин, зокрема у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.94.23).

Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

При цьому, згідно з п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Разом з тим, п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 цієї статті, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Судом встановлено, що 01.03.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшло подання ГУ ДФС в Одеській області про накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД", ухвалою суду від 01.03.2017 року (справа №815/1236/17) ГУ ДФС в Одеській області відмовлено у прийнятті подання (а.с. 49-50).

У зв'язку із вищевикладеним, ГУ ДФС в Одеській області звернулося з тими самими вимогами до суду в загальному порядку 09.03.2017 року.

Також судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року (справа №815/1095/17), яка набрала законної сили 09.08.2017 року, скасовано наказ ГУ ДФС в Одеській області №236 від 10.02.2017 року в частині проведення документальної планової перевірки ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (а.с. 37-40).

Отже, на час розгляду справи судом, наказ ГУ ДФС в Одеській області №236 від 10.02.2017 року частково скасований. Таким чином, законних підстав для проведення документальної перевірки відповідача за весь період, що вказаний у наказі №236 від 10.02.2017 року, у контролюючого органу не було.

Оскільки умовою застосування адміністративного арешту майна платника податків згідно п.п.94.2.3 є наявність законних підстав для проведення перевірки, суд вважає, що у позивача не було підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД".

Також суд бере до уваги, що адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" припинений відповідно до приписів п.94.10, п.п. 94.19.1 п.94.19 ст. 94 Податкового кодексу України, оскільки з моменту прийняття податковим органом рішення про накладення умовного адміністративного арешту минуло 96 годин.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "УКРПРОДУКТ ТРЕЙД" згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.02.2017 року є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв'язку з його припиненням.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складено та підписано судом 20 вересня 2017 року.

Суддя В.В. Андрухів

у позові відмовлено повністю.

20 вересня 2017 року.