Постанова № 69017059, 18.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 р. Справа №805/2581/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання незаконною та скасування постанови від 16 червня 2017 року № 53264080

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 01.08.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 29.12.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 16 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53264080 про зупинення виконавчих дій. Суд зазначає, що під час судового засідання 18 вересня 2017 року суд за клопотанням представника позивача постановив усну ухвалу про заміну позивача -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі Донецької області на правонаступника позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із підставами зупинення виконавчого провадження та вважає, що державним виконавцем не вірно була застосована норма Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугільних підприємств». Крім того, зазначив, що пеня в розмірі 21391581 грн. 81 коп., що стягнута з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року № 805/1596/16-а є складовою частиною несплачених страхових внесків, так як вона донараховувалась, виходячи з недотриманої суми страхових коштів.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що боржник за виконавчим листом № 805/1596/16-а є державним підприємством за організаційно-правовою формою та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13 квітня 2017 року № 2021-VIII, тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Таким чином, керуючись статтями 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», 6 червня 2017 року держаним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Крім того, відповідач зазначає, що пеня, як вид платежу та характер стягнення за виконавчим листом № 805/1596/16-а не є заборгованістю, отже відсутні підстави для скасування постанови від 16 червня 2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

23 січня 2017 року, на підставі заяви позивача від 21 грудня 2016 року № 0508/819 про відкриття виконавчого провадження, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 53264080 з примусового виконання виконавчого листа № 805/1596/16-а, виданого 23 листопада 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі пені у розмірі 21391581 грн. 81 коп.

Крім того, 23 січня 2017 року, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою реального виконання рішення суду, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про арешт майна боржника. Відомості про арешт майна були внесені до відповідних реєстрів, що підтверджується заявою про реєстрацію обтяження рухомого майна від 24 січня 2017 року № 21/13, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 24 січня 2017 року № 51305181, заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2017 року № 33851719, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 14 лютого 2017 року № 80319311. Дані постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника були направлені сторонам виконавчого провадження 23 січня 2017 року, про що свідчать супровідні листи.

Судом також встановлено, що 16 червня 2017 року, керуючись статтями 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про зупинення виконавчих дій. В мотивувальній частині зазначеної постанови державний виконавець зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13 квітня 2017 року № 2021-VIII, тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Зазначеною постановою виконавче провадження № 53264080 було зупинено до 1 січня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13 квітня 2017 року № 2021-VIII, тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств до 1 січня 2019 року не порушуються. Провадження у справах про банкрутство державних вугледобувних підприємств, порушені до дня набрання чинності цим Законом, підлягають припиненню, крім випадків, якщо ліквідація відбувається за рішенням власника.

Для правильного вирішення даних спірних правовідносин, судом була досліджена постанова Донецького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року, на виконання якої й був виданий виконавчий лист від 23 листопада 2016 року.

Як вбачається з даної постанови суду, пунктом 2 частини другої статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в редакції чинній до 01.01.2011р. передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний: своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, яка діяла до 01 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. Із набранням чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VIПро збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наведена вище норма матеріального права була скасована.

З 01 січня 2011 року на підставі Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 р. за №1286/18581, втратила чинність Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134. При цьому, п.2.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Згідно з п.5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. У відповідності до п.5.2 вказаної Інструкції передбачено, що пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується. Пунктом 5.8 вказаної Інструкції передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки.

Пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд України у постанові від 01.04.2015р. №21-49а14 зазначив, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року. Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Нарахована Підприємству у звязку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період із 1 жовтня по 31 грудня 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV.

Крім того, у постанові від 19.11.2013р. №21-327а13 Верховний Суд України зазначив, що відповідно до абзацу пятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства (законів та підзаконних актів), що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована ВП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая ДП ДВЕК у звязку з несплатою страхових внесків за звітні періоди до 01.01.2011р., має бути стягнута і після 01 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла за період дії частини другої статті 52 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Отже, стягуючи спірну пеню в сумі 21391581 грн. 81 коп. з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», суд виходив з того, що сума пені є складовою заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а отже, норми статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» стосовно зупинення заходів примусового виконання щодо її стягнення не підлягають застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем формально була застосована стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» та без вивчення та врахування всіх обставин спірних правовідносин була прийнята постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 16 червня 2017 року з порушенням пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови від 16 червня 2017 року № 53264080 задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16 червня 2017 року у виконавчому провадженні № 53264080 про зупинення вчинення виконавчих дій.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 вересня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 21 вересня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.