Ухвала суду № 69016248, 21.09.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1427/17

Провадження № 1-кп/723/1881/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м . Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі :

головуючого судді Бужори В.Т.

за участю:

секретаря Чікал І.В.

прокурора Попової І.В.

обвинувачених : ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника потерпілого

Верхньопетрівецьке ССТ ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець клопотання прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецькій області ОСОБА_9, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого вироком Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року за ст.ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України до позбавлення волі на 4 роки і звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки. Покарання не відбув, іспитовий строк не закінчився. Судимість не погашена і не знята

встановив:

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25.05.2017 року було обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, 24.07.2017 року ухвалою суду продовжено строк тримання під вартою. Термін дії даної ухвали складає два місяці.

Прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецькій області ОСОБА_9, в судовому засіданні звернулася з клопотанням, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 від 28.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зазначав, що обвинувачений ОСОБА_3, 27.10.2016 року перебуваючи в с.Бобівці, Сторожинецького району по вул. Головна, 29 за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до відділення поштового звязку, звідки таємно викрав гроші в сумі 21014,84 гривні.

Крім цього 26.11.2016 року ОСОБА_3 перебуваючи в с. Слобода Комарівці по вул. Головна, 7, Сторожинецького району діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення магазину «Надія» належного ПП ОСОБА_11, звідки викрав товарно-матеріальних цінностей на суму 10504,06 гривень.

Крім цього 31.12.2016 року ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до приміщення магазину № 88 Верхньопетрівецького ССТ, що належав ОСОБА_12 в с. Ропча, Сторожинецького району по вул. Хаджеу, 62, звідки таємно викрав жіночу куртку та одіяло на загальну суму 1000 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проник до приміщення магазину № 89 Верхньопетрівецького ССТ, який розташований там же звідки викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 28859,70 гривень.

Після чого ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проник до приміщення кафе № 31 Верхньопетрівецького ССТ розташованого по тій же адресі звідки таємно, умисно і повторно викрав цінностей на суму 9274,45 гривень.

Цього ж числа біля 04 години ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до приміщення магазину «Альонка», що по вул. О.Кобилянської, 124, що належить ОСОБА_13 звідки викрав товару і грошей на суму 43914,28 гривень.

Крім цього 26.12.2016 року ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с. Долішній Шепіт, Вижницького району, шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до приміщення магазину та із відділення що належить ОСОБА_14 викрали товару на суму 14480 гривень, а із відділення що належить ОСОБА_15 викрали товару на суму 15900 гривень.

Крім цього 10.01.2017 року ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4, пошкодивши вхідні двері магазину «Павільйон» що в с. Мигове, Вижницького району, викрали з цього магазину товарно-матеріальні цінності на суму 4342,25 гривень, які належали ОСОБА_8.

Прокурор в клопотанні стверджує, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Прокурор вважає, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, про що зібрано достатньо доказів. Буде переховуватись від суду з огляду на суворість санкції статті 185 ч.3 КК України. Крім цього зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий і в період іспитового строку вчинив ряд кримінальних правопорушень. Будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому прокурор просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 продовження запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою.

В судовому засіданні, прокурор клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_3, просив вирішити дане клопотання на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження , суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 внесено записи про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України з приводу вчинених злочинів ОСОБА_3. спільно із ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

23 травня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Вирішуючи питання згідно ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, суд встановив, що в судовому засіданні прокурор зазначили про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме те, що ОСОБА_3 буде переховуватись від суду а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає доказаним ризик, на який посилається прокурор, щодо можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення так як він раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Із вироку Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року, вбачається, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з іншими особами в т.ч. ОСОБА_4, спільно з яким обвинувачується у вчиненні також і злочину з приводу якого подано дане клопотання, вчинив чотири епізоди крадіжок чужого майна за що і був засуджений.

Будучи засудженим за скоєння цих крадіжок з визначенням йому терміну випробування, ОСОБА_3, під час іспитового строку, знову обвинувачується в скоєнні аналогічного злочину.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 вказують на рецидив злочинів і свідчать про те, що він не виправляється, а твердо стоїть на шляху вчинення злочинів та має схильність до вчинення злочинів проти власності .

Вказане, на думку суду є беззаперечним ризиком можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Ризик щодо можливості обвинуваченого переховуватись від суду, не знайшов своє доказове підтвердження в суді, оскільки будь-яких обґрунтувань наявності таких ризиків суду не надано.

Відповідно до положень ст.199 КПК України при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу суд має перевірити обставини, які свідчать про не зменшення ризику чи появу нових ризиків, а також обставини, внаслідок дії яких неможливо завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини доцільності тримання обвинуваченого під вартою, визначені в ст.178 КПК України, приймаючи до уваги, що ризик можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не зменшився і продовжує існувати.

Враховуючи встановлені обставини, суд знаходить, що клопотання в цілому обґрунтоване і до ОСОБА_3 слід застосувати ініційований прокурором запобіжний захід, оскільки для запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч.1 статті 177 КПК України застосування інших більш мяких запобіжних заходів буде недостатнім і така недостатність була доведена прокурором в суді, з огляду на те, що перебуваючи під вартою, обвинувачений буде обмежений в можливості вчинювати злочини.

В суді не знайдено доказів щодо можливості застосування будь-яких інших запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про застосування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 чи іншого, більш мякого, запобіжного заходу суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В суді доведено існування одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, а враховуючи характеризуючі обставини, репутацію обвинуваченого, тяжкості злочину і кількість епізодів крадіжок, наявність судимості та порушення обвинуваченим іспитового строку, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання обвинуваченого під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаному ризику.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України , крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Жодних заперечень проти застосування застави, суду не надійшло, а тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що таким розміром має бути 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 134720 гривень, що може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

При цьому суд враховує також і збитки які нанесені потерпілим.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 певні обовязки.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,184,192-194,196,197, 199 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк продовження тримання під вартою ОСОБА_3 рахувати з 14 години 21 вересня 2017 року до 14 години 20 листопада 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 134720,00 гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до суду, не відлучатися із с. Ревне, Кіцманського району, Чернівецької області, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити письмово суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя