Вирок № 69015552, 20.09.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3301/17

Номер провадження 1-кп/629/400/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Заводяної О.Ю.,

прокурора Гребенюка В.Є.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, працюючої комірником у ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», не заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає за місцем реєстрації за адресою: Харківська обл., м. Лозова, м-н 4АДРЕСА_1, раніше не судима,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

10.07.2017 року близько 18.00 год. ОСОБА_2 проходила біля дитячого майданчику, розташованого поблизу буд. № 42 на м-ні № 4 м. Лозова Харківської області, де у неї виник умисел на таємне викрадення дитячої сумочки, яку вона побачила на дитячому майданчику, в якій згодом вона виявила мобільний телефон «Samsung J2», який вимкнула із метою привласнення. Переконавшись, що вона залишається непоміченою та скориставшись тим, що потерпіла залишила на майданчику свою сумочку із мобільним телефоном і відійшла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_1 і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу таємно викрала вище вказану сумку, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung J2» вартістю 2564 грн. 00 коп. Викраденим розпорядилася на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 2564 грн. 00 коп.

Своїми умисними діямиОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

13.09.2017 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченоюОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачена дійшли згоди про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, щоОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю.

Ухвалюючи вирок, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Судом зясовано, що обвинуваченаОСОБА_2 цілком усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст.473 КПК України, зазначила, що збитків внаслідок вчинення злочину обвинуваченою відшкодовано та просила затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілою, визначена у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, з врахуванням ст. 68 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілою і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує в поряду ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 126, п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, укладену 13 вересня 2017 року.

ОСОБА_2 визнати винуватою у предявленому обвинуваченні та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4074 від 07.09.2017 року в розмірі 395,48 грн., перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази, а саме: мобільний телефон «Samsung J2», жіночу сумочку та ключі, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити останній.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов