Рішення № 69015031, 16.04.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-п/641/17/2014 Справа № 641/20/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання -Войтікової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС в особі філії ТОВ Українське Фінансове Агентство ВЕРУС у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000001525222 від 16.11.2004 року у розмірі 24551,70 грн. за кредитним договором; стягнути солідарно з ТОВ «УФА «Верус» в особі «ТОВ «УФА «Верус» у Комінтернівському районі та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 264,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № SAMDN03000001525222 від 16.11.2004 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобовязаний погашати заборгованість за кредитом, що складається з заборгованості за кредитом, процентами, комісією, винагородою та інших витрат, в порядку та на умовах передбачених кредитним договором, а саме щомісяця в період сплати надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж).

Зобовязання ОСОБА_1 за кредитиним договором забезпечено порукою, а саме Договором поруки від 22.03.2011 року, укладеним з поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС, в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС у Комінтернівському районі міста Харкова. У відповідності з п. 4 договору поруки від 22.03.2011 року поручитель та боржник відповідають перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК як солідарні боржники. Взяті на себе зобовязання по кредитному договору позивач виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 вищевказані грошові кошти. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 31.07.2013 р. заборгованість складає 24751,70 грн., яка складається з наступного:

3927,16 грн. - заборгованість за кредитом;

20824,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

Загальна сума грошових зобовязань, що підлягає сплаті за кредитним договором загалом станом на 31.07.2013 року складає 24751,70 грн., з яких 24551,70 грн. позивач просить стягнути з ОСОБА_1в., 200,00 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Українське Фінансове Агентство ВЕРУС в особі філії ТОВ Українське Фінансове Агентство ВЕРУС у Комінтернівському районі м. Харкова та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання Відповідачів, що належним чином повідомлені, від яких не надійшло заяв про причини неявки, або якщо причини неявки, зазначені в заяві, будуть визнані судом не поважними, на підставі ст. 224 ЦПК України, просив розглядати справу у заочному порядку.

Від представника відповідача ТОВ УФА Верус в особі філії в Комінтернівському районі м. Харкова надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, який проти позову не заперечує.

Відповідач до судового засідання не зявився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовна заява ПАТ КБ «Приват Банк» подана за межами строку позовної давності, оскільки кредитний договір був укладений в 2004 році, а із позовною заявою позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова в 2013 році.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши пояснення відповідача, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до укладеного кредитного договору № SAMDN03000001525222 від 16.11.2004 року ОСОБА_1, 16.11.2004 року отримав кредит у розмірі 4200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 9).

Загальна сума заборгованості за договором № SAMDN03000001525222 від 16.11.2004 року станом на 31.07.2013 року складає 24751,70 грн. ( а. с. 5-7).

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду письмову заяву про застосування строку позовної давності, оскільки останній платіж був ним виконаний 14.10. 2009 року, а позовна заява подана до суду в 2013 році (а. с. 6).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно умов договору кредиту від 16 листопада 2004 року, банк надав позичальнику строковий кредит на строк дії картки.

Отже перебіг строку позовної давності відраховується саме з 14 жовтня 2009 року. ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося у суд із позовом про стягнення заборгованості за кредитом лише15 жовтня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Положеннями частини 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереч, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (у редакції постанови №7 від 7 лютого 2014 року) при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Оскільки зі сплином строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Отже до спірних правовідносин підлягає застосування загальний строк позовної давності передбачений ст. 57 ЦК України.

Оскільки відповідач в суді заявив письмове клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд вважає, що в позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 267, 530, 536 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (у редакції постанови №7 від 7 лютого 2014 року), п. 7 ч. 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство ВЕРУС в особі філії ТОВ Українське Фінансове Агентство ВЕРУС у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2