Ухвала суду № 69014088, 20.09.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/4895/17

Провадження № 11-сс/782/238/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого Рябчун О.В.

суддів Чобура О.В., Белаха А.В.

секретаря Ворошилової Н.О.

за участю прокурора Нескородової Г.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, подану на ухвалу слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 09 вересня, якою

ОСОБА_2, який народився 17 січня 1999 року у с. Богданівці Павлоградського району Дніпропетровської області, має громадянство України, раніше не був засуджений та не працевлаштований, мешкає у м. Новодружеську Луганської області, по вул. Куйбишева, 17/10,

обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з 08.09.2017 по 07.11.2017 включно, із правом внесення застави, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України,

встановила:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено у повному обсязі клопотання старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області ОСОБА_3 і ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з 08.09.2017 по 07.11.2017 включно, із правом внесення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 000 грн та покладенням у разі внесення такої застави відповідні процесуальних обовязків, передбачених ч.5 ст. 182 КПК України.

Захисник ОСОБА_1 оскаржила судову ухвалу і просила її скасувати, та обрати її підзахисному ОСОБА_2 інший, більш мякий запобіжний захід, не повязаний із триманням під вартою.

Посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено обставин, передбачених у п.1,2,3 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки її підзахисний має постійне місце мешкання, за яким задовільно характеризується, навчається на 2-му курсі Рубіжанського індустріально- педагогічного технікуму, щомісячно отримує державну допомогу у звязку із втратою годувальника, отримує стипендію, раніше не був засуджений та не переховувався від слідства та суду.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши захисника ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи , колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а, також, запобігання спробам переховуватись від органів слідства та суду, знищити або сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих чи свідків або інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК.

Як вбачається із матеріалів провадження, 08 вересня 2017 року ОСОБА_2 оголошено підозру у тому, що він 07.09.2017, діючи за попередньою змовою із іншими особами, приблизно о 18 годині 30 хвилин, шляхом виставленні віконної шибки, проник до механічного приміщення ліфту у підїзді № 4 будинку 94 по пр. Перемоги м. Лисичанська Луганської області, звідки таємно викрав електромагнітну котушку тормозних вузлів ліфтового обладнання вартістю 3900 грн.

У той же день, приблизно о 18 годині 45 хвилин ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із іншими особами, шляхом зриву замка дверей механічного приміщення ліфту у підїзді № 5 цього ж будинку, проник у вищезазначене приміщення, звідки таємно викрав електромагнітну котушку тормозних вузлів ліфтового обладнання вартістю 3900 грн. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_2 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вона підтверджена: протоколами огляду місця подій ( підїзди №№ 4,5 будинку 94 по пр. Перемоги м. Лисичанська) від 07.09., 08.09.2017 за участю ОСОБА_2 та іншої малолітньої особи; показаннями свідків ОСОБА_5, малолітнього свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними протоколів предявлення для впізнання від 08.09.2017.

Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_2 його захисником не оскаржена.

Слідчий суддя також зясував та навів в ухвалі встановлені ним підстави для висновку про існування передбачених у ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема, можливість переховування ОСОБА_2 від органів слідства та суду, та можливість продовжувати вчинювати кримінальні правопорушення.

Про це додатково свідчать надані під час судового засідання апеляційного суду прокурором Нескородовою Г.А. дані про внесення до ЄРДР та обєднання у єдине провадження низки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, до скоєння яких причетний ОСОБА_2, у вересні 2017 року.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, із врахуванням наявності оголошеної підозри у вчиненні ОСОБА_2 низки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, існування ризиків, передбачених у ч.1 ст. 177 КПК України щодо можливості його переховуватись від органів слідства та суду, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, дійшов висновку (із посиланням при цьому на відповідні матеріали кримінального провадження та у межах своєї компетенції на даній стадії кримінального провадження) про необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, враховуючи спосіб життя підозрюваного, відсутність місця роботи та перерване навчання у РІПТі, більш мякий запобіжний захід не може запобігти зазначеним у клопотанні слідчого ризикам.

Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують наведені у судовій ухвалі обставини і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.177, 183, 194, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 09 вересня 2017 року, якою до підозрюваного ОСОБА_2, 17.01.1999 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 08.09.2017 по 07.11.2017 року включно, із правом внесення застави, -без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді