Ухвала суду № 69014047, 20.09.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 20.09.2017

ЄУ № 420/1440/17

Провадження №1-кс/420/269/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20 вересня 2017 року смт. Новопсков

Луганської області

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., за участю секретаря Стєніної А.В., прокурора Білик О.М., слідчого Мороза О.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, який має середньо-спеціальну освіту, неодружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працює, раніше судимий: 17.03.2011 Троїцьким районним судом Луганської області, за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 24.11.2011 Троїцьким районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання згідно вироку Троїцького районного суду Луганської області від 17.03.2011 в вигляді 3 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі; 21.09.2015 Апеляційним судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 05.11.2015 Троїцьким районним судом Луганської області, за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 5 місяців, звільнений 31.08.2017 з Камянської ВК № 101, на підставі ст. 81 КК України, по ухвалі Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.08.2017 умовно достроково на 1 рік 8 місяців 7 днів, зареєстрованой та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130510000341 від 18.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданого клопотання, 18 вересня 2017 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився поблизу домоволодіння № 1 по вул. Озерній, с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, де в нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна з вищевказаного домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_5.

Після цього ОСОБА_1, діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно та протиправно, шляхом відчинення дверей, які на той час знаходилися в незачиненому стані, незаконно проник до житлового будинку, а саме до кухонної кімнати, де на холодильнику виявив шкіряний гаманець, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпілий спав в іншій кімнаті будинку, таємно викрав грошові кошти на загальну суму 1000 грн. 00 коп. (4 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., та 2 купюри номіналом 50 грн.), які належать потерпілому ОСОБА_5

Після цього ОСОБА_1, з викраденими грошовими коштами з місця вчинення злочину зник, звернувши їх на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1000 грн. 00 коп.

Дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор наполягала на задоволенні клопотання, зазначила, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обовязків.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти обрання йому запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою, однак просив застосувати тримання під вартою з 25 вересня 2017 року.

Вислухавши думку слідчого та прокурора, які наполягали на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017130510000341 від 18.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

19.09.2017 слідчий СВ Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 оголосив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як зазначає слідчий, наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, надає підставі вважати, що при застосуванні більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки останній фізично здоровий, будь-яких стійких соціальних звязків не має, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, вчинено після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 7 днів, є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Також згідно показів ОСОБА_1, на території РФ знаходяться його близькі родичі, та він найближчим часом збирався виїхати до РФ до родичів та з метою пошуку роботи. Також існує ризик вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово вчиняв умисні кримінальні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України, судимості за які не погашені в установленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 1, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно норм ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_5;

- протокол ОМП від 18.09.2017;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо предявленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозвязку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, зясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний не має стійких соціальних звязків, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, вчинено після умовно-дострокового звільнення з МПВ, на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 7 днів, характеризується за місцем проживання посередньо.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній фізично здоровий, будь-яких стійких соціальних звязків не має, ОСОБА_1 був умовно-дострокового звільнений з місць позбавлення волі, на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 7 днів, кримінальне правопорушення в якому підозрюється є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Також згідно показів ОСОБА_1, на території РФ знаходяться його близькі родичі, та він найближчим часом збирався виїхати до РФ до родичів та з метою пошуку роботи, місце проживання підозрюваного знаходиться за межами Новопсковського району Луганської області.

Обставинами, що підтверджують можливість вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_1 є те, що він неодноразово вчиняв умисні кримінальні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України, судимості за які не погашені в установленому законом порядку.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був раніше засуджений, існують ризики, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним в кримінальному правопорушенні, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, у суду є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 Застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обовязків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, викладені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, те, що останній, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що запобігання, передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 під варту згідно протоколу затримання особи від 18.09.2017.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України, належить до тяжкого злочину та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному розяснюються його обовязки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обовязків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, ч. 1, 2, 4 ст. 183, ст.ст. 184, 186,193-194,196,197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з моменту його затримання, з утриманням його в Старобільському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 під варту з 18.09.2017 з 18 години 31 хвилини.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою - до 16.11.2017 включно.

Встановити ОСОБА_1, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 33680 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України в м. Київ, МФО 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 420/1108/17, платник застави ОСОБА_1І.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новопсковського районного суду Луганської області.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, з під варти у звязку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обовязки:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 обовязків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_1, покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.С. Стеценко