Ухвала суду № 69012993, 21.09.2017, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1864/17

21 вересня 2017 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Грещука Р.П.

секретаря - Шпитко М.І.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

14.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про забезпечення позову.

Свої вимоги мотивує тим, що він подав позов до Надвірнянського районного суду про визнання рішення Пнівської сільської ради від 05.07.2017 р. недійсним.

Рішенням Пнівської сільської ради від 22.08.1996р. йому було передано в приватну власність 3 земельні ділянки по вул. Битківчик с. Пнів , в тому числі спірну земельну ділянку під № 1, загальною площею 0,24 га., яка складається з 0,15 га ріллі, 0,06 га саду ,0,014 га подвір'я та 0,016 га під будівлю, яке було посвідчено підписами секретаря Сіщук У.В., голови сільради ОСОБА_2 та печаткою і один примірник якого було видано йому на руки.

В даний час, без його згоди та відому, рішенням сесії Пнівської сільради від 05.07.2017 року, на підставі відповіді з архівного відділу Надвірнянської РДА про відсутність в протоколі засідання сесії Пнівської сільради від 22.08.1996р. розгляду даного питання та підтвердження винесення рішення про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_1, в нього фактично вилучено цю земельну ділянку і залишено в користуванні ОСОБА_3 , якому рекомендовано оформити документи на спірну ділянку , згідно чинного законодавства, в зв"язку з чим ОСОБА_3 виготовив проект землеустрою та подав в сільраду на затвердження.

Зазначає, що з рішенням від 05.07.2017р. він не згідний та його оскаржує в судовому порядку

В зв'язку з тим, що рішення винесли без його відома та згоди, тобто відповідач діє недобросовісно та не існує перешкод для приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_3, через що виконання рішення суду буде утруднено та необхідно буде подавати додаткові позова, є необхідність забезпечити позов.

Просить суд з метою забезпечення позову постановити ухвалу та заборонити Пнівській сільській раді виносити будь які рішення щодо передачі, приватизації спірної земельної ділянки площею 0,24 га., що знаходиться в с. Пнів по вул. Битківчик та за рішенням Пнівської сільської ради від 22.08.1996 р. належить ОСОБА_1.

Вивчивши доводи заяви та матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява позивача підставна і підлягає до задоволення.

Згідно ст.151 ЦПК України, суд може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України суд може забезпечити позов на підставі відповідної заяви, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При постановлені ухвали суд враховував положення постанови ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, згідно із роз'ясненнями якої (п.1 ч.2), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя (суд) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Законодавством не встановлена можливість застосування заходів забезпечення позову лише за наявності певних вимог, наприклад, майнових; про характер вимогЦПК Українивзагалі не згадує і з ними не пов'язує можливість чи неможливість застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, суд прийшов до висновку про доцільність забезпечення заявленого позову та заборони виносити будь-які рішення, що повністю узгоджується з матеріалами справи, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у подальшому виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153, 197 ч.2 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Заборонити Пнівській сільській раді виносити будь-які рішення щодо передачі, приватизації спірної земельної ділянки площею 0,24 га., що знаходиться в с. Пнів по вул. Битківчик та за рішенням Пнівської сільської ради від 22.08.1996 р. належить ОСОБА_1.

Обовязок предявлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.