Ухвала суду № 69012586, 15.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1162/17 Справа № 201/12877/17 Слідчий суддя -Ходаківський М.П. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Живоглядової І.К.,

суддів: Піскун О.П.; Крот С.І.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали надані до клопотання у кримінальному провадженні № 42017040000001028 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 та апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року, стосовно

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Федорова Д.М.,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області. Вважає, що підозра відносно ОСОБА_4 є необґрунтованою та відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також, зазначила, що висновки слідчого судді про неможливість застосування більш мякого запобіжного заходу є лише припущенням. На думку адвоката при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4, не було враховано, що він має міцні соціальні звязки, малолітнього сина на утриманні, вперше притягується до кримінальної відповідальності, місце проживання та надає допомогу воєнним формуванням, які приймають участь у проведенні АТО.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою до ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначити заставу у розмірі 10000000 млн. грн. Вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків. Вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного правопорушення, а також зазначає про наявність ризиків, передбачених п.1-3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року частково задоволено клопотання слідчого і застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 листопада 2017 року та визначено заставу в розмірі 640000 грн.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовується тим, що триває досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_4, який на протязі серпня вересня 2017 року, будучи службовою особою і займаючи відповідальне становище, всупереч інтересам служби, з метою неправомірної вигоди для себе, з корисливих мотивів, особисто вимагав у ОСОБА_6 неправомірну вигоду за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Крім того слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри за ч.3 ст. 368 КК України і встановив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, думку прокурора, який просив збільшити розмір застави, перевіривши матеріали надані до клопотання слідчого, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Так, із наданих матеріалів вбачається, що в СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42017040000001028, внесеного до ЄРДР від 17.08.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. 07.09.2017 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України і 08.09.2017 року повідомлено про підозру за ч.3 ст. 368 КК України.

До клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою надані матеріали, які підтверджують обґрунтованість підозри, а саме протокол обшуку кабінету № 5 Дніпропетровської місцевої прокуратури в ході якого було вилучено матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6, протокол обшуку автомобіля НОМЕР_1 в якому виявлено гроші в сумі 25000 доларів США, протокол допиту ОСОБА_6, який пояснив, що ОСОБА_4 вимагав у нього 25000 доларів США, та розказав кому він передасть гроші, що свідчить про ймовірність причетності ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення в якому він підозрюється, що також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зазначено, що термін "обґрунтована підозра", означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. У справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи слідчого зазначені у клопотанні щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, оскільки останній, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину і на даний час не допитано свідків у вказаному кримінальному провадженні та не зібрані інші докази по кримінальному провадженню.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що вище зазначене дає підстави дійти до висновку, що застосування іншого більш мякого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є недоцільним, при цьому суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»

Колегія суддів визначаючи розмір застави підозрюваному ОСОБА_4, бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, тому з урахуванням конкретних обставин кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який є корупційним, вважає, що застава в 1250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка становить 2 000 000 млн. грн. буде достатньою і в повній мірі гарантуватиме виконання останнім покладених на нього процесуальних обовязків, в разі її внесення.

Наявність характеризуючих даних щодо підозрюваного ОСОБА_4, а саме те, що він має на утриманні малолітнього сина, постійне місце проживання, раніше не судимий, та надає допомогу воєнним формуванням, які приймають участь у проведенні АТО, самі по собі не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого більш мякого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні клопотання слідчого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, у звязку з чим ухвалу слідчого необхідно скасувати і постановити нову ухвалу .

Керуючись, ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застави до ОСОБА_4 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 листопада 2017 року включно, визначивши заставу у розмірі 1250 прожиткових мінімумів, що становить 2000 000 млн. грн.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі покласти на ОСОБА_4, обовязки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись кримінальне провадження, прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично мешкає без дозволу прокурора, слідчого чи суду; заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім слідчого, прокурора та захисника; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, у разі невиконання обовязків слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду буде вирішено питання про звернення застави в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.К.ОСОБА_7ОСОБА_8Крот