Постанова № 69011028, 12.09.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4363/17

(2-а/199/171/17)

ПОСТАНОВА

іменем України

12.09.2017 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилалася на те, що її 03.05.1982 року було прийнято перукарем у Дніпропетровську міську фірму побутових послуг «СЛАВУТИЧ». 01.03.1989 року Дніпропетровську міську фірму побутових послуг «СЛАВУТИЧ» було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ». 30.09.1992 року позивача було звільнено з Дніпропетровського державно-кооперативного об'єднання «СЛАВУТИЧ» за пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського заводу гірничошахтного обладнання.

23.04.2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії. З 10.04.2015 року позивачу було довічно призначено пенсію за віком, при цьому відповідачем при розрахунку розміру пенсії не було зараховано до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року до надання уточнюючої довідки про те, що позивач у період з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року дійсно працювала у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ» (яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ»), оскільки у трудовій книжці позивача не «читається» печатка підприємства.

У зв'язку з чим позивач просила суд визнати дії відповідача щодо не зарахування їй до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ»,незаконними та визнати розпорядження № 811319 від 21.06.2017 р. в частині не зарахування до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано «Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ» протиправним та скасувати його, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням періоду роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ», стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат за період з червня 2016 по теперішній час.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позов просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.05.1982 року ОСОБА_1, було прийнято перукарем у Дніпропетровську міську фірму побутових послуг «СЛАВУТИЧ», про що мається запис № 5 у трудовій книжці.

01.03.1989 року Дніпропетровську міську фірму побутових послуг «СЛАВУТИЧ» було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ» про, що свідчить запис № 6 у трудовій книжці ОСОБА_1.

30.09.1992 року позивача було звільнено з Дніпропетровського державно-кооперативного об'єднання «СЛАВУТИЧ» за пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського заводу гірничошахтного обладнання про, що свідчить запис № 7 у трудовій книжці.

23.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі із заявою про призначення пенсії.

Однак, відповідачем по справі при розрахунку та призначенні розміру пенсії позивачу не було зараховано до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року до надання уточнюючої довідки про те, що позивач у період з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року дійсно працювала у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ», оскільки у трудовій книжці позивача не «читається» печатка підприємства.

Відповідно до листа Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради , які повідомили , що накази з кадрових питань (особового складу) за 1961-1993 роки, особові рахунки по заробітній платі перукарні № 5 за період 1982 - 1992 роки на державне зберігання в архівне управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не передавались. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за запитом «Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ» чи «Дніпропетровське обласне управління побутового обслуговування «Дніпропетровська фірма побутових послуг «СЛАВУТИЧ» нічого не знайдено.

30.09.1992 року позивача було звільнено з Дніпропетровського державно-кооперативного об'єднання «СЛАВУТИЧ» за пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку із переведенням до Дніпропетровського заводу гірничошахтного обладнання запис № 7 у трудовій книжціпозивачки. Факт переведення з одного підприємства на інше свідчить про те, що ОСОБА_1 у період з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року дійсно працювшіа перукарем Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ».

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та е рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 ст. 92 Конституції України встановлює, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості тощо.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язкл із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частина 2 статті 14 та статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства (далі -Кодекс) визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до вимог частини 1 статті 71 Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Так, враховуючи вищевикладене, суд вважає задовольнити позов частково, та визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ», незаконними та визнати розпорядження № 811319 від 21.06.2017 р. в частині не зарахування до страхового стажу період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано «Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ» протиправним та скасувати його, а також зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням періоду роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ».

В частині позовних вимог, щодо стягнення з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 заборгованість пенсійних виплат за період з червня 2016 року, суд вважає відмовити, оскільки вони є передчасними.

Відповідно до ст.94 КАС України з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 1920,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ».

Визнати розпорядження Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі № 811319 від 21.06.2017 р. в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано «Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ» - протиправним та скасувати його.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з часу призначення з урахуванням періоду роботи з 03.05.1982 року по 30.09.1992 року у Дніпропетровській міській фірмі побутових послуг «СЛАВУТИЧ», яку 01.03.1989 року було перейменовано у Дніпропетровське державно-кооперативне об'єднання «СЛАВУТИЧ».

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1920 грн. 00 коп. з рахунку бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя