
Справа № 500/3486/17
Провадження № 2-а/500/105/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Адамова А.С.,
за участю секретаря - Хачатрян А.Т.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
23.06.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить: скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря, головного спеціаліста посту екологічного контролю в Ізмаїльському морському торговельному порту Шверненка Ігоря Володимировича у справі про адміністративне правопорушення № 100560 від 14.06.2017 року, відносно ОСОБА_1, якою його було притягнуто до відповідальності за порушення ст. 110 Водного Кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 1 ст. 59-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.; закрити провадження по справі. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в протоколі та постанові №100560 від 14.06.2017р. в якості обставин порушення законодавства про охорону навколишнього середовища вказано, що «допустив забруднення внутрішніх морських вод внаслідок витоку нафтопродуктів з відсіку №3 танкеру УДП-Т-230», шкіпером якого являється позивач. Однак, у вказаних документах, в порушення вимог КУпАП, не конкретизовано суть правопорушення, не надано жодного підтверджуючого документу, що відбувся виток нафтопродуктів у річку Дунай саме з відсіку №3 танкеру УДП-Т-230 04.06.2017р. 04.06.2017р. від чергового нагляду Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України» до ПрАТ «УДП» надійшло повідомлення про виявлення упродовж лівого борту танкеру УДП-Т-230 плям нафтопродуктів. Танк стояв біля берегу на 91 км р. Дунай. Державними інспекторами інспекції північно-західного регіону Чорного моря, які прибули на місце події, було висунуто припущення причетності танкеру УДП-Т-230 до забруднення акваторії р. Дунай із-за підводної тріщини лівого борту третього танку танкеру . З метою перевірки, було прийнято рішення про перекачування залишків нафтопродуктів з 3 танку у 4 танк правового борту танкеру, після чого по лівому борту ніяких підтікань залишків нафтопродуктів не було виявлено. 06-07.06.2017р. комісією у складі представників ПрАТ «УДП», Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», державного інспектора Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря, головного спеціаліста посту екологічного контролю в Ізмаїльському морському торговельному порту, заступника капітана порту Ізмаїл було проведено операцію з перевірки причетності танкеру УДП-Т-230 до забруднення акваторії р. Дунай. В результаті обстеження слідів витікання залишків нафтопродуктів за бортом та на акваторії р. Дунай не було встановлено. За результатами обстеження був складений акт. Судовласником танкеру за наказом №208 від 05.06.2017р. проведена перевірка та складений акт про причетність танкеру УДП-Т-230 до забруднення вод р. Дунай, яким не підтверджено причетність танкеру до забруднення. На письмовий запит Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря щодо причетності танкеру УДП-Т-230 до забруднення за вих.. №1237/11 від 06.06.2017р. пароплавство надало 14.06.2017р. письмову відповідь за вих.. №ЧМ 201 про непричетність до забруднення. Також, щодо виявлення плями забруднення вздовж борту танкеру УДП-Т-230, рух плями верх по течії р. Дунай о 12 год. 04.06.2017р. було зафіксовано у вахтовому судновому журналі зчалу суден т/х «Николай Савицкий» від 04.06.2017р. та поясненнями вахтового зчалу т/х «Николай Савицкий» від 04.06.2017р. Вважає, що ніяких підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного штрафу не було.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання представник Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, до суду заперечення чи пояснення не надав, незважаючи на чисельні запити суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 14.06.2017р. державним інспектором Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря Шверненко І.В. було складений протокол №100560 про те, що о 12-45 год. 04.06.2017р. було встановлено забруднення внутрішніх морських вод, а саме акваторії Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» внаслідок витоку нафтопродуктів з відсіку №3 танкеру «УДП-Т-230», судовласником якого є ПрАТ «УДП».
06.06.2017р. ПАТ «УДП» був виданий наказ №208 «Про створення комісії по розслідуванню випадку забруднення акваторії р. Дунай в районі стоянки танкеру УДП-Т-230», до складу комісії входив, серед інших, державний інспектор Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря Шверненко І.В.
06.-07.06.2017р. вказаною комісією складений Акт обстеження та проведення операцій з перекачування залишків нафтопродуктів, в якому зазначено, що при проведенні обстеження УДП-Т-230 слідів витікання залишків нафтопродуктів за бортом та на акваторії водної поверхні р. Дунай не встановлено. Акт підписано, зокрема і державним інспектором Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря Шверненко І.В., яким складено протокол та оскаржену постанову.
06.06.2017р. за вих. №1237/11 Державною екологічною інспекцією північно-західного регіону Чорного моря на адресу ПрАТ «УДП» було направлено лист про надання відомостей та необхідних документів для визначення відповідальної особи за фактом забруднення поверхневих вод нафтопродуктами.
10.06.2017р. був складений акт «Про результати розслідування можливої причетності танкеру УДП-Т-230 до забруднення акваторії р. Дунай в районі 91-го км 04.06.2017р.», згідно якого встановлено відсутність витікання нафтопродуктів з УДП-Т-230 та помилковість причин з'явлення нафтових плям на поверхні води. Зникнення нафтових плям після промивки дна танкеру підтверджують, що джерелом їх появи є привнесені течею річці під днище танкеру нафтопродуктами невідомого походження, не пов'язаного з об'єктами ПАТ «УДП».
Супровідним листом за вих.. №ИМ-201 від 14.06.2017р. ПАТ «УДП» до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря були направлені документи в підтвердження непричетності танкера до витоку нафтопродуктів.
14.06.2017р. державним інспектором Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря Шверненко І.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №100560 відносно ОСОБА_1 - шкіпера танкеру УДП-Т-230 ПрАТ «УДП» та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП та накладено на нього адміністративний штраф 1190 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач оскаржив її до суду.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ст.289 КУПАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржену постанову позивачем отримано 14.06.2017р. позивач звернувся до суду 23.06.2017р., а отже строк звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 не пропущено.
На думку суду, оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу є протиправною з огляду наступного.
Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Оскаржена постанова не містить належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, оскільки не доведено, що саме своїми діями останній порушив ст. 110 Водного Кодексу України та ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Комісією було обстежено танк УДП-Т-230 та в результаті обстеження слідів витікання залишків нафтопродуктів за бортом та на акваторії водної поверхні ріки Дунай не було встановлено. Про що був складений відповідачем Акт від 06.06-07.06.2017р., в якому зазначено, що в результаті обстеження танку УДП-Т-230 слідів витікання залишків нафтопродуктів за бортом та на акваторії водної поверхні ріки Дунай не було встановлено.
Крім того, підтвердженням непричетності танкеру та позивача до витоку нафтопродуктів є й той факт, що рух плями верх по течії р. Дунай о 12:00 год. 04.06.2017р., (тобто до того, як наявність вказаної плями була зафіксована біля танкеру УДП-Т-230) було зафіксовано у вахтовому судновому журналі зчалу суден т/х «Николай Савицкий» від 04.06.2017р., що також вбачається із пояснень вахтового зчалу т/х «Николай Савицкий» від 04.06.2017р.
Вказане свідчить про те, що позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення, за яке на нього накладено адміністративне стягнення оскаржуваною постановою, а отже постанова про адміністративне правопорушення № 100560 від 14.06.2017 року є незаконною та такою, що прийнята відносно ОСОБА_1 без належних для того підстав.
Тобто при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1, відповідачем було порушено низку процесуальних вимог чинного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішанні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідачами не виконано покладеного на них ч.2 ст.71 КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення.
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. КУпАП передбачена можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення органом, що розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності, у передбачених випадках. Таким органом в даному випадку є відповідач, до виключної компетенції якого належало повноваження на закриття, у визначених законом випадках, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Такою компетенцією адміністративний суд під час розгляду даної категорії справ чинним законодавством справ не наділений.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову Державною екологічною інспекцією північно-західного регіону Чорного моря № 100560 від 14.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 1190 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2017р.
Суддя: А.С.Адамов
Судове рішення № 69008011, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 20.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/3486/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: