Ухвала суду № 69007070, 17.09.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1781/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2010 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення недоплачених сум надбавки до пенсії як дитині війни та зобовязання здійснити їх перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в порядку цивільного судочинства до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення недоплачених сум надбавки до пенсії як дитині війни та зобовязання здійснити їх перерахунок.

В обгрунтування позову зазначала, що є дитиною війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не проводив нарахування та не виплачував ці кошти протягом 2007-2008 років, посилаючись на те, що через зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внесені Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» нарахування та виплата таких коштів була призупинена.

Проте рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року ці положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» були визнані неконституційними.

Протягом 2009 року вказана надбавка відповідачем також не нараховувалася та не виплачувалася, хоча відповідач обгрунтованої відмови у здійсненні таких нарахувань не надав.

Виходячи з цих обставин позивачка просила зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Вознесенському районі нарахувати та виплатити надбавку до пенсії в розмірі 3 852,51 грн.

Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддя, оглянувши матеріали справи, прийшов до наступного.

Предметом позову є спір між фізичною особою та субєктом владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення пенсійних виплат (підвищення до пенсії).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року та ст. 18 КАС України в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, якими керувалася позивачка при зверненні до суду, справи з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них до 01 січня 2011 року підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року за №19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691VI, а саме:

- пункт 2 розділу І, пункт 2 розділу II, а також пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI.

Також Конституційним Судом України зазначено те, що справи з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рішення Конституційного Суду України у зазначеній справі має обовязковий характер для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли в наслідок положень статей вказаних законів, що визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним України рішення про їх неконституційність.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

В силу ст. 83 ЦПК України в цьому випадку підлягають також поверненню позивачці сплачені нею судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 83, 122, 209, 210 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення недоплачених сум надбавки до пенсії як дитині війни та зобовязання здійснити їх перерахунок.

Зобовязати відділення Державного Казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_1 державне мито в сумі 51 (пятдесят одна) гривня, внесене нею на рахунок місцевого бюджету Трикратської сільської ради (Банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31413537700128) за квитанцією № 102 від 31 серпня 2010 року Вознесенського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України».

Зобовязати відділення Державного Казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень, внесені нею на рахунок державного бюджету Вознесенського району (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22050000, р/р 31212259700113) за квитанцією № 101 від 31 серпня 2010 Вознесенського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України».

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя: