Постанова № 69006609, 19.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12351/17

Провадження № 2-а/127/612/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Помазанові М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, який являється директором ТОВ «Ольга», звернувся до суду з позовом до відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.06.2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №597 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 грн. за те, що, усвідомлюючи протиправний характер своєї дії, директор ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 станом на 07.04.2017 року, умисно не уклав з Вінницькою міською радою договір земельного сервітуту на частку земельної ділянки прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, де розміщено нежитлове приміщення для комерційного використання кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 637,5 кв.м., яке на праві власності належить директору ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 та використовується без відповідних документів, що засвідчують право на її використання та володіння, чим вчинив правопорушення передбачене ст.152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, а саме: п.п.6.13.1.(22), 8.6.4 Правил благоустрою міста Вінниці і посягнув на встановлений громадський порядок.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки згідно свідоцтва про право власності на нежиле приміщення №1176, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12.03.2009 року, позивач являється власником приміщень: літери «А» - кафе - загальна площа 719,3 кв.м. (двохповерхове) по АДРЕСА_1.

Вказаний магазин знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» містить визначення самовільно зайнятої ділянки, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про факт використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В той час, як статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласників багатоквартирного будинку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди, прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Таким чином, на думку позивача використання земельної ділянки не є самовільним.

Окрім того, позивач зазначає, що Вінницька міська рада, затвердивши правила благоустрою, підміняє поняття «самовільне зайняття земельної ділянки» поняттям «порушенням благоустрою», що є незаконним і суперечить вимогам закону, що знайшло своє відображення в постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року у справі №К/800/53478/15.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача - адвокат Путілін Є.В. до судового засідання не з'явився, однак від останнього надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача за довіреністю Никонюк О.В. до судового засідання не з'явився, однак від останнього надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні останніх відмовити.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 02.06.2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №597 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 грн. за те, що, усвідомлюючи протиправний характер своєї дії, директор ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 станом на 07.04.2017 року, умисно не уклав з Вінницькою міською радою договір земельного сервітуту на частку земельної ділянки прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, де розміщено нежитлове приміщення для комерційного використання кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 637,5 кв.м., яке на праві власності належить директору ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 та використовується без відповідних документів, що засвідчують право на її використання та володіння, чим вчинив правопорушення передбачене ст.152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, а саме: п.п.6.13.1.(22), 8.6.4 Правил благоустрою міста Вінниці і посягнув на встановлений громадський порядок.

Відповідно до статті 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Вінницької міської ради №104 від 01.03.2011 року затверджені Правила благоустрою території міста Вінниці (надалі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою населеного пункту.

Так, згідно п.3.2.3 Правил громадяни у сфері благоустрою міста зобов'язані не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів у сфері благоустрою міста.

Відповідно до п.п.6.13.1.(22) Правил на об'єктах благоустрою забороняється встановлювати самовільно об'єкти (будь-які конструкції) зовнішньої реклами та торгівлі тощо; займати самовільно земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.

Однак, суд вважає за можливе зазначити, що самовільне зайняття земельної ділянки є окремими та самостійним адміністративним правопорушенням, яке передбачене статтею 53-1 КУпАП, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, за яке передбачено більш м'яке покарання, ніж за порушення ст.152 КУпАП, а саме накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У той же час, п.22 п.6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» також забороняє займати самовільно земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.

Проте, по-перше, рішення міської ради є підзаконним нормативно-правовим актом та має меншу юридичну силу, ніж закон.

В той же час, статтею 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено вичерпний перелік обмежень при використанні об'єктів благоустрою, серед яких відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, підпунктом 22 пункту 6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» розширено перелік встановлених законом обмежень при використанні об'єктів благоустрою.

Частина 4 статті 9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин суд виходить з того, що самовільне зайняття земельної ділянки, яке полягає у її використанні при відсутності документа, що посвідчує право на використання та володіння землею, не відноситься до порушення правил благоустрою, оскільки є окремим складом іншого адміністративного правопорушення. Крім того, підпунктом 22 пункту 6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці» розширено, порівняно із законом, перелік встановлених законом обмежень при використанні об'єктів благоустрою шляхом віднесення до таких обмежень самовільного зайняття земельної ділянки, а тому вказаний пункт рішення ради не підлягає застосовуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, частиною 1 статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Суперечливе формулювання нормативних приписів нівелює таку гарантію.

А тому, висновок відповідача про порушення позивачем ст.152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, що полягає в порушенні вимог п.п.22 п.6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01.03.2011 року №104 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці», є неправомірним.

Вищезазначена позиція знайшла своє відображення у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року у справі №К/800/53478/15.

Більш того, суд звертає увагу, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови взагалі не досліджено правові підстави володіння позивачем земельною ділянкою по вул. П. Запорожця, 21 у м. Вінниці, на якій розташоване кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 719,3 кв.м., яке належить ТОВ «Ольга» на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення №1176, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12.03.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшли своє підтвердження правомірність рішення відповідача, а відтак позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи положення ст.94 КАС України суд вважає за можливе стягнути з виконавчого комітету Вінницької міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань 640,00 грн. судового збору в дохід держави, від сплати якого звільнено позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 33, 152, 245, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 6, 18, 69, 70, 122, 159-162, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №597 від 02.06.2017 року про притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження якого за адресою: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, за рахунок його бюджетних асигнувань 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. в дохід держави.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі, якщо судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: