Ухвала суду № 69004128, 18.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/82/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

18.09.2017 справа № 908/1376/17

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11)

про стягнення 14 376,63грн.

Суддя Колодій Н.А.

Відомості про представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності № 3198 від 08.12.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, на підставі довіреності № 01-01-36/4887 від 02.11.2016р.

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлені позовні вимоги про стягнення 13266,81 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1376/17, присвоєно справі номер провадження 32/82/17, з призначенням судового засідання на 02.08.2017 р.

02.08.2017р., на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява по збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2017 р. прийнято збільшені позовні вимоги в розмірі 14 376,63грн. Строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжено, розгляд справи відкладено до 13.09.2017р.

В судовому засіданні, 13.09.2017р., судом оголошено сторонам перерва в розгляді справи до 18.09.2017р.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, вказує на те, що за період з листопада 2016р. по лютий 2017р., та травень-червень 2017р. позивачем виплачено робітникам ВП ЗАЕС за час виконання депутатських повноважень суми середнього заробітку в загальному розмірі 14 376,63грн. Проте, фінансування з боку Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (надалі - відповідач) здійснено не було.

04 вересня 2017р. від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі, на підставі п.1 ст. 80 ГПК України. Обґрунтовуючи клопотання відповідач вказує на те, що дана справа підсудна адміністративному суду, оскільки регулює бюджетні відносини.

13 вересня 2017р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Клопотання та відзив відповідача судом прийняті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що на розгляд суду передано спір про стягнення з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради суму бюджетних коштів у вигляді компенсації за виплачений ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» середній заробіток своїм працівникам за час виконання останніми депутатських повноважень на підставі ч.2 ст.32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ч. З ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктами 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Господарського кодексу України, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Згідно зі ст.1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Ст.1 Бюджетного кодексу України передбачає, що цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до ст.111 зазначеного кодексу Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України. Міністерство фінансів України в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначає основні організаційно-методичні засади та дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно зі ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Спори по зазначеній категорії розглядаються в адміністративному судочинстві.

Враховуючи викладене, суд вважає що провадження по справі слід припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, суд розяснює позивачу, що в разі необхідності повернення суми сплаченого судового збору позивач повинен звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 908/1376/17 припинити.

Суддя Н.А. Колодій