Ухвала суду № 69001940, 18.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/721/17 Справа № 699/268/15-к Категорія: Категорія: ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Суддя-доповідач судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_2 з участю секретаря Овчаренко І.С., прокурора Коломійця В.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, перекладача ОСОБА_5, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_6, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою прокурора Коломійця В.В. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року про повернення прокурору прокуратури Черкаської області обвинувального акту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м.Добрянка Пермської області Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого директором ТОВ «Колоріт», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року повернуто прокурору прокуратури Черкаської області обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, для приведення акту і додатків до нього у відповідність до вимог КПК України.

Не погодившись з указаною ухвалою місцевого суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року скасувати у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в частині повернення обвинувального акту прокурору й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 23 серпня 2017 року колегією суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області прийнято рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на місяць, тобто до 21 вересня 2017 року, з утриманням його в Черкаському слідчому ізоляторі.

12 вересня 2017 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на два місяці.

В обґрунтування клопотання, прокурор вказує, що 22 вересня 2017 року закінчується строк тримання під вартою, визначений обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою Уманського міськрайонного суду від 23 серпня 2017 року.

Вказує, що продовжують існувати достатні підстави вважати, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_3, з метою ухилення від покарання за вчинення особливо тяжкого і тяжких кримінальних правопорушень, буде переховуватись від суду шляхом виїзду на окуповану бойовиками територію сходу України, а також знаходячись на волі, в звязку з продовженням на даний час збройного протистояння сил АТО з бойовиками «ДНР» і «ЛНР», може продовжити свої злочинні дії повязані зі збором інформації про місце знаходження (дислокацію) та пересування Збройних сил України і передачею їх бойовикам зазначених самопроголошених утворень для здійснення озброєних нападів на українських військовослужбовців або продовжити в інший спосіб сприяти їх незаконній діяльності.

Зазначає, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років та у вчиненні тяжких злочинів, за які Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, своїми діями завдавав шкоди обороноздатності Держави і безпеці військовослужбовців ЗСУ, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає, на території Черкаської області постійного місця проживання не має, зареєстрований на тривалій відстані від органу досудового розслідування і може використати цю обставину як привід до неявок на виклик і затягування судом розгляду, або для того щоб зникнути і переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду Черкаської області з клопотанням про зміну міри запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Клопотання мотивує тим, що його затримання здійснено з істотними порушеннями вимог ст.207 КПК України і відсутня обґрунтована підозра про вчинення ним кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.

Викладене свідчить про те, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою щодо обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав наведене в поданому ним клопотанні та просив його задовольнити, відмовивши обвинуваченому ОСОБА_3 в задоволенні його клопотання; позицію обвинуваченого ОСОБА_3 який підтримав своє клопотання, захисника ОСОБА_9 про підтримку клопотання свого підзахистного та відсутність підстав задоволення клопотання прокурора; суддя-доповідач вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя-доповідач після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 176 КПК України тримання під вартою, як запобіжний захід, застосовується під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Дослідивши матеріали справи, суддя-доповідач вважає, що клопотання прокурора, про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, оскільки матеріали кримінального провадження містять достатні дані, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, санкція яких, зокрема, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.

Крім цього, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, а застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить його належної поведінки.

За таких обставин суддя-доповідач вважає за необхідне продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 401 КПК України, суддя-доповідач, -

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Відмовити ОСОБА_3 в зміні міри запобіжного заходу.

Клопотання прокурора відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 17 листопада 2017 року включно.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Дмитренко