Вирок № 69001593, 19.09.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12641/15-к

Провадження № 1-кп/712/45/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарі Маламуж Н.В.

за участю прокурорів Бердник В.П., Луговського І.С., Палій О.О., Тараненко В.О.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12013250040004982 відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 народна республіка СРСР, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ветерана військової служби, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4 А, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6, 24.11.2013 року близько 11-30 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ільїна в м. Черкаси, зі сторони вул. ОСОБА_7 в напрямку вул. ОСОБА_8, в порушення вимог п.п. 2.3.б), 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, а тому, знаходячись поблизу перехрестя з вул. ОСОБА_8, під час випередження мопеда - А1 «ALPHA» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, не дотримався безпечного інтервалу, створив небезпеку для дорожнього руху та допустив зіткнення з мопедом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1760 від 19.12.2013 року, водій мопеда А1 «ALPHA» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6, а саме п.п. 2.3.б), 13.1 та 13.3. Правил дорожнього руху України, відповідно до висновків судово-автотехнічних експертиз № 4/32 від 21.01.2014 року та № 4/327 від 07.08.2014 року, знаходиться в прямому причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 24.11.2013 року близько 11-30 год. він керував автомобілем НОМЕР_3 та рухався по вул. Ільїна в м. Черкаси зі сторони вул. ОСОБА_7 в напрямку вул. ОСОБА_8. Рухався він в крайньому правому ряду, а мопед рухався в середньому ряду. Під час руху він відчув удар в лівий бік автомобіля, після удару він подивився у дзеркало та побачив, що водій мопеда почав крутити кермом. Після чого він одразу зупинив автомобіль і викликав швидку допомогу. В автомобілі у нього була пошкоджена передня ліва дверка. Водій мопеда поворот не вмикав, він просто почав крутити кермом. Дверка автомобіля була пошкоджена ймовірно ручкою мопеда, інші пошкодження також були. Ширина дороги була близько 11 метрів, він автомобілем зайняв близько 2-х метрів дороги. Експертиза проводилася без його участі, оскільки слідчий не встановив його статус по справі. Заявлений цивільний позов не визнав.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєному злочині не визнав, його винність підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі.

- показами потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що 24.11.2013 року близько 11-30 год. він керував мопедом ОСОБА_5 д.н. НОМЕР_2 та рухався по вул. Ільїна в м. Черкаси зі сторони вул. ОСОБА_7 в напрямку вул. ОСОБА_8. Рухався він в середньому ряду зі швидкістю близько 50 км./год. На мопеді у нього була сумка. В той час на дорозі велися ремонтні роботи. Він спочатку їхав в правому ряду та обминаючи люк, звернув вліво, при цьому поворот він не показував. Після чого він напрямок руху не змінював та відчув поштовх в кермо і мопед став не керований. Зіткнення відбулося коли він їхав уже в середньому ряду. Можливо, що поштовх був у сумку, вона знаходилася на задньому багажнику і трохи виступала. В момент зіткнення автомобіль він не бачив, а лише відчув поштовх. Заявлений цивільний позов підтримав та просив суд його задовольнити;

- показами свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні пояснила, що 24.11.2013 року близько 11-30 год. вона їхала в автомобілі НОМЕР_3 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6, перебувала на передньому пасажирському сидінні. Їх автомобіль їхав не швидко з-правої сторони дороги. Вона увесь час слідкувала за дорогою, оскільки являється працівником швидкої допомоги. Мопед вона не бачила, вони спочатку відчули поштовх, а потім уже побачили мопед. Одразу після поштовху ОСОБА_6 зупинив автомобіль та викликав швидку. Напрямок руху її чоловік не змінював, чи був на тому відрізку шляху ремонт вона не памятає. Водій мопеда під час того як її чоловік викликав швидку намагався підтягнути мопед до узбіччя дороги;

- показами експерта ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що в даному кримінальному провадженні він проводив автотехнічну експертизу, у висновку зазначив що не може дати остаточну відповідь. Згідно наданих матеріалів, водій автомобіля напрямок руху не змінював. При тих даних, що були надані водії автомобіля та мопеда взагалі не повинні були контактувати. З наданого відеозапису не можливо встановити хто з водіїв змінив напрямок руху. Дорожньої розмітки там не було. Випередження в даному випадку там не могло бути, автомобіль рухався швидше ніж мопед, це зазначено у вихідних даних;

- показами експерта ОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив, що авто технічну експертизу проводив разом з колегою. Виходячи із вихідних даних, встановити хто з водіїв змінив напрямок руху не можливо. З наданого відеозапису не видно хто змінював напрямок руху;

- показами експерта ОСОБА_12, який у судовому засіданні пояснив, що проводив експертизу в даному кримінальному провадженні. Документи слідчим йому надавалися. Відеозапис він бачив, проте він не являється експертом з відеозапису. При наданні висновку він брав до уваги постанову слідчого. Контакт між автомобілем і мопедом був, оскільки не дотримано інтервалу. Для забезпечення безпеки дорожнього руху відстань між автомобілем та мопедом повинна бути близько 1,2 метра. Якщо відбувся контакт, значить інтервал водіями не дотримано. У висновку він зазначив яким саме повинен бути інтервал між автомобілем та мопедом;

- показами експерта ОСОБА_13, який у судовому засіданні пояснив, що ним було складено висновок. Йому були надані матеріали кримінального провадження та постанова слідчого. Якщо диск з відеозаписом надавався, значить він його переглядав. Звідки він взяв дані про те, що автомобіль змінив напрямок руху він не знає. Сумка, що була на мопеді ним була врахована. Чи переглядав він відео не памятає;

- даними висновку експерта № 1760 від 12.12.2013 року, згідно якого у ОСОБА_5 мається закритий уламковий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів (предмета), могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя;

(а.с. 37)

- даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/32 від 21.01.2014 року, згідно якого за обставин зазначених в постанові про призначення експертизи, в дородній обстановці, що скалалась, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_6 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 11.1, 13.1, 13.3 ПДР України;

(а.с. 54-58)

- даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/327 від 07.08.2014 року, згідно якого за обставин зазначених в постанові про призначення експертизи, в дородній обстановці, що скалалась, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_6 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 11.1, 13.1, 13.3 ПДР України;

(а.с. 77-79)

- вимога;

(а.с. 130-132)

- характеристика;

(а.с. 135)

- даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/1797 від 16.01.2017 року, згідно якого: оскільки покази водіїв даної пригоди носять суперечливий характер щодо механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, і усунути дані суперечності експертним шляхом не є можливим, тому дати відповідь на питання «Що, з технічної точки зору, знаходиться у причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?» не представляється можливим;

(м.к.п. 200-208)

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись обєктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обовязків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 суд оцінює критично, як уникнення від відповідальності за скоєний злочин, оскільки його вина в повному обсязі підтверджується матеріалами кримінального провадження, показами потерпілого ОСОБА_5, показами свідка ОСОБА_9, показами експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; даними висновку експерта № 1760 від 12.12.2013 року, даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/32 від 21.01.2014 року, даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/327 від 07.08.2014 року, даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/1797 від 16.01.2017 року.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, обєктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставин, що помякшують відповідальність ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд дотримується вимог ст. 65 КК України, оскільки має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_6, а також запобігти вчиненню нових злочинів. Оскільки в разі призначення невідповідного, невиправдано мякого чи надто суворого покарання, мети покарання буде важко досягти.

На підставі викладеного, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_5 та особу обвинуваченого ОСОБА_6, який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, являється ветераном військової служби, а також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у вигляді штрафу.

Крім того, з урахуванням обставини справи суд вважає за можливе не застосувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 в сумі 63 299,00 грн., з яких матеріальна шкода в сумі 13299,00 грн. та моральна шкода в сумі 50000,00 грн. підлягає до часткового задоволення, а саме: матеріальна шкода в сумі 13299,00 грн. та моральна шкода в сумі 5000,00 грн. в звязку із ненаданням суду доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди та виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості та підлягає до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6

Цивільний позов, заявлений прокуратурою Черкаської області в інтересах КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР в сумі 2 288,88 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_5 підлягає до задоволення та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6

Процесуальні витрати за проведення по справі автотехнічної експертизи в сумі 195,60 грн., автотехнічної експертизи в сумі 491,92 грн., автотехнічної експертизи в сумі 3 175,44 грн., а всього на загальну суму 3 862,96 грн. стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обиралася.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в сумі 13299,00 грн. та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР грошові кошти в сумі 2 288,88 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави процесуальні витрати за проведення по справі автотехнічної експертизи в сумі 195,60 грн., автотехнічної експертизи в сумі 491,92 грн., автотехнічної експертизи в сумі 3 175,44 грн., а всього на загальну суму 3 862,96 грн.

Речові докази:

-мопед ОСОБА_5 д.н. НОМЕР_2 та автомобіль Шевролет Матіз передані під зберігальну розписку власникам залишити за належністю (а.с. 28);

-диск з відеозаписом приєднаний до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження (а.с. 32);

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 376 КПК України отримати в суді копію вироку.

Головуючий: А.А.Чечот