Постанова № 6899832, 24.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-16484/09/0570

час прийняття постанови: 10 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «ІЗОЛЯЦІЯ»

до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька

про визнання недійсним та скасування рішення від 21 вересня 2009 року № 458 про застосування фінансових санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко О.І. - за дов. від 10 серпня 2009 року

від відповідача: Зінченко І.Є. - за дов. від 29 жовтня 2009 року

В С Т А Н О В И В:                                        

Відкрите акціонерне товариство « ІЗОЛЯЦІЯ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування рішення від 21 вересня 2009 року № 458 про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішення про застосування штрафних санкцій було прийняте відповідачем в порушення підпункту 9.3.2 пункту 9.3 та пункту 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ним були складені та надані Управлінню Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Зазначив, що при застосуванні штрафних санкцій приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Позивачем прийняте два рішення про застосування тих самих фінансових санкцій, що є порушенням законодавства України. Тому просив визнати недійсним та скасувати рішення від 21 вересня 2009 року № 458 про застосування фінансових санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вказавши на наступне. Згідно з частиною 13 статті 106 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пені та фінансових санкцій мають бути сплачені страхувателем протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення про застосування фінансових санкцій та пені. Рішення № 149 від 3 квітня 2008 року направлялось позивачу поштою з повідомленням про вручення, але повідомлення про вручення не було повернуто поштою. Тому, це рішення вважав, як не отримане та суму штрафних санкцій та пені позивачу не нарахував. Зазначив, що сплаті позивачем підлягають фінансові санкції та пеня на підставі рішення № 458 від 21 вересня 2009 року. У зв’язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «ІЗОЛЯЦІЯ» зареєстроване як юридична особа, виконавчим комітетом Донецької міської ради 2 грудня 1998 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи (арк. справи 6), включене до ЄДРПОУ за номером 00292681.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 (надалі Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно із статтею 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Управлінням Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька було прийнято рішення № 149 від 3 квітня 2008 року (арк. справи 8), яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 3606 грн. 99 коп. та нарахування пені в розмірі 36 грн. 06 коп. за період з 21 січня 2008 року до 22 січня 2008 року. Зазначене рішення було направлено на адресу позивача поштою з повідомленням про вручення.

З пояснень представника позивача під час розгляду справи, а також з його письмових пояснень (арк. справи 26-27) вбачається, що рішення відповідача № 149 від 3 квітня 2008 року було ним отримано.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи відповідачем було прийняте рішення № 458 від 21 вересня 2009 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 3606 грн. 99 коп. та пені у розмірі 36 грн. 07 коп. за період з 21 січня 2008 року по 22 січня 2008 року (арк. справи 7). Розмір фінансових санкцій та пені, а також період, за який вона нарахована за цим рішенням співпадають з розміром штрафних санкцій та пені, а також періодом за який вона нарахована згідно з рішенням від 3 квітня 2008 року № 149. Тобто фактично до позивача були двічі застосовані штрафні санкції та пеня за одне й теж порушення на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 458 від 21 вересня 2009 року прийняте з порушення норм діючого законодавства з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згада на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У відповідності до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 9.3.2. пункту 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ним були складені та надані Управлінню Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі – Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

За пунктом 10.5 Інструкції передбачено, що рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд вважає що позивач довів обставини на яких грунтуються позовні вимоги у зв’язку з чим є підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька від 21 вересня 2009 року № 458 щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Відкритого акціонерного товариства «ІЗОЛЯЦІЯ» без врахування того, що за одне й те саме порушення відповідальність у вигляді застосування штрафної санкції та пені настає один раз, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією (арк. справи 3).

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають присудженню з коштів Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗОЛЯЦІЯ» до Управління Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування рішення від 21 вересня 2009 року № 458 про застосування фінансових санкцій

задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати рішення від 21 вересня 2009 року № 458 про застосування фінансових санкцій.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ІЗОЛЯЦІЯ» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 29 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.