Рішення № 68997241, 18.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017Справа №910/10770/17

За позовом Управління поліції охорони в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»

про стягнення 7 620,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Переходько В.О. (дов. №931/43/29/05/01-2017 від 07.04.2017);

від відповідача - Жук О.Б. (дов. від 01.05.2017);

ВСТАНОВИВ:

03.07.2017 Управління поліції охорони в м. Києві звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про стягнення 7 620,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем договору №1256-Доб/2014/Св на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 07.03.2014 в частині своєчасної оплати отриманих послуг за березень - травень 2017 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2017 порушено провадження у справі № 910/10770/17, справу призначено до розгляду на 18.07.2017.

18.07.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 05.07.2017, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 22.08.2017.

22.08.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не має заборгованості перед позивачем за квітень та травень 2017 року, тому що надання послуг припинилося в березні 2017 року, а згідно акту звірки взаємних розрахунків, відповідач не має заборгованості й за березень 2017 року. Таким чином відсутні підстави й для нарахування пені за період з квітня по травень 2017 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22 серпня 2017 року задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №910/10770/17, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 07.09.2017.

06.09.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.09.2017 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.09.2017.

06.09.2017 р. представником позивача через загальний відділ суду подано письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 18.09.2017 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.09.2017 р. з'явився, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки обґрунтованих доводів, які в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, відповідачем не наведено, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

07.03.2014 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» (далі - відповідач, замовник) укладено договір №1256-Доб/2014/Св на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, відповідно до умов п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття НО на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 2.2 договору періодом спостереження сигналізації на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, встановленої на об'єкті, під спостереження до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (далі -Інструкція) (додаток 3 до договору).

Згідно п. 3.1 договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у Дислокації (додаток 1 до договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок виконавця.

За умовами п. 3.5 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Даний договір набирає чинності з 07.03.2014 та є чинним протягом 3 місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 7.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п. п. 7.1, 7.2 договору).

У додатку 1 договору (Дислокація) сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати охорону майна на двох об'єктах замовника, а саме: за адресою - м. Київ, вул. Симиренка, 17-А (167,40 кв. м.) та за адресою - м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5 (1/2 частина нежитлового будинку). Вартість послуг охорони за місяць по одному об'єкту - 800,00 грн., а всього 1600,00 грн.

Також сторонами підписано протокол погодження договірної ціни (додаток №4 до договору), за яким вартість послуг виконавця по спостереженню та обслуговуванню тривожної сигналізації на об'єктах замовника за адресою: вул. Симиренка, 17-А, та вул. Г.Барського, 5 становить 16000,00 грн, ПДВ 20% - 3200,00 грн., всього - 19 200,00 грн.

Судом встановлено, що 01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед», Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві та Управлінням поліції охорони в м. Києві укладено додаткову угоду про заміну сторони в договорі №1256-Доб/2014/Св від 07.03.2014, за умовами якої, починаючи з 01 грудня 2015 року права та обов'язки за договором від 07.03.2014 №1256-Доб/2014/Св переходять від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до Управління поліції охорони в м. Києві. Оплата послуг за договором здійснюється замовником з 01 грудня 2015 року на рахунок Управління поліції охорони в м. Києві (п. 2 додаткової угоди до договору). Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набуває чинності з 01 грудня 2015 року (п. 3 додаткової угоди до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Управління поліції охорони в м. Києві належним чином надавало відповідачеві зумовлені договором послуги за період з березня по травень 2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг №СВ1-006199 від 31.05.2017 на суму 1 600 грн., №СВ1-004820 від 30.04.2017 на суму 1 600 грн. та №СВ1-003452 від 31.03.2017 на суму 2 400 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем направлялись відповідачеві зазначені Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, та були отримані останнім 29.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, в свою чергу, вказані Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг не підписав, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг в не виконав, доказів того, що відповідач мав заперечення стосовно кількості або якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять претензію позивача від 11.05.2017 № 342/43/29/20/01-2017 на суму 5 600,00 грн., яка була направлена відповідачу 12.05.2017, що підтверджується копією фіскального чеку.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач не сплатив вказану заборгованість, у зв'язку із чим він звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» 7 620,00 грн., з яких 5 600,00 грн. основного боргу та 2020,00 грн. пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору направлялися відповідачу для підписання акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період з березня по травень 2017 року на загальну суму 5 600,00 грн., які були отримані останнім 29.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не було повернуто позивачу підписаних зі свого боку актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем, в зв'язку з чим на підставі п. п.3.6. договору надані позивачем за спірний період послуги вважаються прийнятими відповідачем.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачем суду не надано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 5 600,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку зобов'язання у сумі 2020,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 5.3 договору, сторони передбачили, що за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, у своєму розрахунку позивач не врахував, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Провівши перерахунок суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 292,01 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги в іншій частині підлягають відхиленню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, 2, код 21526737) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код 40109147) суму основного боргу у розмірі 5 600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 237 (одну тисячу двісті тридцять сім) грн. 17 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 19.09.2017.

Суддя В.О. Демидов