Ухвала суду № 68996721, 13.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.09.2017№ 910/7252/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

2. Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

залізниця"

про стягнення 8 557 835,42 доларів США (що еквівалентно 228 774 731,56 грн.) та

83 336 537,26 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Зеркін А.С. за довіреністю № 09/12/293 від 20.07.2017;

Савицький О.С. за довіреністю № 09/12/235 від 31.05.2017;

Гладіліна О.В. за довіреністю № 09/12/273 від 21.06.2017;

від відповідача-1: Кузьміна Г.А. за довіреністю № Ц/З-04/170-17 від 11.09.2017;

Гончаренко О.Ю. за довіреністю № Ц/З-04/130-17 від 18.07.2017;

від відповідача-2: Яковенко А.О. за довіреністю № 4-НЮ від 03.01.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 8 557 835,42 доларів США (що еквівалентно 228 774 731,56 грн.) та 83 336 537,26 грн., з яких 8 500 000,00 доларів США заборгованість по кредиту, 57 835,42 доларів США заборгованості по процентам, 67 183 097,66 грн. пені по кредиту, 466 302,17 грн. пені по процентам, 15 023 935,63 грн. 3% річних по тілу кредиту, 133 201,80 грн. 3% річних по процентам та 530 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7252/17, її розгляд призначено на 31.05.2017 року.

24.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

30.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

31.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

В судовому засіданні 31.05.2017 року суд відклав розгляд означеного клопотання до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 03.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/7252/17 на п'ятнадцять днів, в судовому засіданні 03.07.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.07.2017 року.

В судовому засіданні 10.07.2017 року суд розглянув подане відповідачем клопотання про заміну первісного відповідача ПАТ "Українська залізниця" на належного відповідача - ДТГО "Південно-Західна залізниця" та вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки відповідно до вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, тоді як в даному випадку позивач проти здійснення такої заміни заперечив, про що зазначив у письмових поясненнях № 09-8-8/1099 від 10.07.2017 року. .

Водночас, розглянувши подане ДТГО "Південно-Західна залізниця" клопотання про залучення його до участі у справі в якості іншого відповідача, суд вирішив задовольнити його, оскільки Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3459/2-1 від 29.12.2011, який є підставою заявленого позову, укладено між позивачем та ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Крім того, судом розглянуто подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення реорганізації ПАТ "Укрзалізниця" та вирішено відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2017 на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 16.08.2017 року.

11.08.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

16.08.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

16.08.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 16.08.2017 року підтримав подане ним через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Суд відклав розгляд вищевказаного клопотання відповідача-1 до встановлення фактичних обставин справи.

В судовому засіданні 16.08.2017 року представником відповідача-1 подано клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/7252/17 на п'ятнадцять днів. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/7252/17 на 15 днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.09.2017 року.

04.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

12.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано письмові заперечення щодо поданого клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

12.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.09.2017 року представник відповідача-1 підтримав подані ним через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та просив суд задовольнити їх.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2017 року заперечив проти задоволення поданого відповідачем-1 клопотання про призначення у справі судової експертизи та просив суд відкласти розгляд справи з метою здійснення перерахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з безпідставністю.

В судовому засіданні 13.09.2017 року судом було розглянуто клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та вирішено задовольнити її враховуючи наступне.

Так, згідно зі статтею 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Як на тому наголошено в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасники судового процесу), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення 8 557 835,42 доларів США та 83 336 537,26 грн. заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011 по сплаті кредиту та відсотків, пені і штрафу, 3% річних.

Враховуючи зазначене, з огляду на наявність спору між сторонами щодо фактичного розміру заборгованості за спірним Кредитним договором, що безпосередньо стосується предмету доказування у справі, а також зважаючи на складність розрахунку сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, у тому числі на відповідність умовам кредитного договору, що потребують спеціальних економічних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу.

Згідно з п. 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, (далі - Інструкція) та п. 3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.

Відповідно до положень п. 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?

Отже, в даному випадку має бути призначено судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до частин 2, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31цього Кодексу.

У пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до п. 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Проведення експертизи в даному випадку, суд вирішив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи те, що саме відповідач-1 в силу приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі покладаються на відповідача-1 як на заінтересовану сторону.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/7252/17 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6).

2. На вирішення якої поставити наступні запитання:

- у якому розмірі документально підтверджується отримання ДТГО «Південно-західна залізниця» кредитних коштів за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- у якому розмірі документально підтверджується повернення ДТГО «Південно-Західна залізниця» та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» кредитних коштів за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- у якому розмірі підтверджується документально заборгованість ДТГО «Південно-Західна залізниця» зі сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий позивачем розрахунок пені по тілу кредиту в сумі 67 183 097, 66 грн. умовам Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011, а якщо ні, то яка сума пені по тілу кредиту має бути нарахована на суму документально підтвердженої заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий позивачем розрахунок пені по процентам в сумі 466 302,17 грн. умовам Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011, а якщо ні, то яка сума пені по процентам має бути нарахована на суму документально підтвердженої заборгованості по процентам за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий позивачем розрахунок 3% річних по тілу кредиту в сумі 15 023 935, 63 грн. умовам Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011, а якщо ні, то яка сума 3% річних по тілу кредиту має бути нарахована на суму документально підтвердженої заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий позивачем розрахунок 3% річних по процентам в сумі 133 201, 80 грн. умовам Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011, а якщо ні, то яка сума 3% річних по процентам має бути нарахована на суму документально підтвердженої заборгованості по процентам за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 від 29.12.2011?

3. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати учасників судового процесу надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на відповідача-1 і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

6. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя М.Є. Літвінова