Рішення № 68996646, 04.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2357/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства “Чернігівторгбуд”

до Державного підприємства “Миронівське будівельно-монтажне управління”

про стягнення 59086,23 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Чернігівторгбуд” до Державного підприємства “Миронівське будівельно-монтажне управління” про стягнення 59086,23 грн. з яких 1460,37 грн. 3 % річних та 57625,86 грн. інфляційних нарахованих за період з 03.03.2015 року по 06.06.2015 року, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, яке встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2007 року у справі № 7/119.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2017 року порушено провадження у справі № 911/2357/17 та призначено справу до розгляду на 04.09.2017 року.

18.08.2017 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2017 року надійшов обгрунтований розрахунок суми позовних вимог.

В судове засідання 04.09.2017 року сторони не зявилися, відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

Як вбачається з викладених позивачем обставин, 25.05.2004 року між Миронівським будівельно-монтажним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – відповідач) та Відкритим акціонерним товариством “Чернігівторгбуд” (далі – позивач) укладений Договір підряду № 7/05 (далі – Договір), за умовами якого Відкрите акціонерне товариство “Чернігівторгбуд” зобов’язалося виконати роботи по будівництву школи в м.Корюківка, а Миронівське будівельно-монтажним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, зобов’язались оплатити вартість виконаних робіт, відповідно до актів виконаних робіт та довідки по формі КБ-3.

На виконання умов Договору, позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 332196,00 грн., що підтверджувалось відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3. Проте, відповідач порушив умови договору та оплатив вартість виконаних робіт лише частково, вартість будівельних робіт в сумі 185082,00 грн. залишилась останнім не сплаченою.

Питання стягнення заборгованості за вищенаведеним зобов’язанням розглядалось в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 7/119.

Відтак, рішенням суду від 05.07.2007 року № 7/119 позовні вимоги були задоволені повністю, присуджено до стягнення з відповідача 185082,00 грн. боргу.

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили, відповідач був зобов'язаний виконати встановлене в судовому рішенні грошове зобов’язання.

Однак, як стверджує позивач, відповідач обов’язку з оплати виконаних підрядних робіт своєчасно і в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 27936,78 грн. 3% річних та 69156,47 грн. інфляційних, нарахованих на несплачену суму боргу 185082,00 грн., встановлену рішенням суду від 05.07.2007 року № 7/119, за період з 01.02.2010 року по 01.02.2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2015 року у справі № 911/4787/15, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Чернігівторгбуд” до Державного підприємства “Миронівське будівельно-монтажне управління” були задоволені повністю.

У звязку з подальшою несплатою відповідачем заборгованості згідно спірного Договору, встановленої рішенням суду від 05.07.2007 року № 7/119, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 441,15 грн. 3 % річних та 8205,23 грн. інфляційних, нарахованих на несплачену суму боргу 185082,00 грн., встановлену рішенням суду від 05.07.2007 року № 7/119, за період з 02.02.2015 року по 02.03.2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2016 року у справі № 911/3742/16, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Чернігівторгбуд” до Державного підприємства “Миронівське будівельно-монтажне управління” були задоволені повністю.

Оскільки, як зазначає позивач, відповідач станом на момент звернення до суду з даним позовом обов’язку з оплати підрядних робіт за Договором не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 1460,37 грн. 3 % річних та 57625,86 грн. інфляційних з нарахованих на несплачену суму боргу 185082,00 грн., встановлену рішенням суду від 05.07.2007 року № 7/119, за період з період з 03.03.2015 року по 06.06.2015 року.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Проаналізувавши вищезазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача з оплати виконаних робіт в сумі 185082,00 грн., встановлена рішенням у справі № 7/119, станом на момент прийняття рішення у даній справі не погашена, що відповідачем не заперечено та не спростовано, суд вважає правомірним нарахування 3% річних та інфляційних за період, який не був предметом розгляду справ № 911/4787/15 та № 911/3742/16 і не охоплений рішеннями суду у справах № 911/4787/15 та № 911/3742/16, а саме з 03.03.2015 року по 06.06.2015 року.

Також, суд враховує, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних. Судом було здійснено правильний розрахунок інфляційних, за допомогою калькулятора штрафів системи “Ліга-Закон”, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 53841,95 грн. інфляційних, 3 % річних підлягають задоволенню в заявленому розмірі – 1460,37 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 55302,32 грн. в частині стягнення з відповідача 1460,37 грн. 3 % річних та 53841,95 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Миронівське будівельно-монтажне управління” (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Захарченка, 10-Б, код ЄДРПОУ 05409024) на користь Публічного акціонерного товариства “Чернігівторгбуд” (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 109 км., код ЄДРПОУ 01547657) 1460 (одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 37 коп. 3 % річних, 53841 (п’ятдесят три тисячі вісімсот сорок один) грн. 95 коп. інфляційних та 1497 (одна тисяча чотириста девяносто сім) грн. 53 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.09.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін