Ухвала суду № 68996474, 19.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/128/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2017 Справа № 908/1700/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Етерна» від 13.09.2017р. № 13/09 про вжиття заходів забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Етерна”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в розмірі 69 696,00 грн. та пені за прострочення зобов’язання

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Етерна” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” про стягнення заборгованості за договором № 26/04-17/1 в розмірі 69 696,00 грн. та пені за прострочення зобов’язання.

22.08.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/128/17 та призначено розгляд справи на 06.09.2017р. о 10 год. 30 хв. Ухвалою суду від 06.09.2017р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 19.09.2017р. о 14 год. 45 хв.

19.09.2017р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява від 13.09.2017р. № 13/09 про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якої позивач зазначає, що останньому в добровільному порядку врегулювати спір з ТОВ «Центр будівельних технологій» не вдалося, у зв’язку з чим ТОВ «Будівельна компанія «Етерна» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості. З урахуванням того, що відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, позивач вважає, що ТОВ “Центр будівельних технологій” намагатиметься відчужити належне йому майно під час судового розгляду, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить, або може зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у дані справі.

На думку позивача належним заходом забезпечення позову за наведених обставин буде накладення арешту на майно, що належать відповідачу у розмірі суми боргу та сплаченого судового збору, такий захід буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Розглянувши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає, що заява від 13.09.2017р. № 13/09 про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. також роз’яснено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Згідно з абз. 1 п. 3 вищевказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За приписами абзаців 2,3,4 пункту 3 згаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”.

У вищевказаному листі Вищий господарський суд України зазначив, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову.

Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування такого виду забезпечення позову, як накладання арешту на майно, заявником також не надано доказів виконання відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про відчуження належного йому майна або витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

У своїй заяві від 13.09.2017р. № 13/09 про забезпечення позову позивачем наведено лише свої припущення, що невжиття заходів для забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог може утруднити виконання судового рішення, що не може бути підставою для задоволення даної заяви.

Оскільки відсутні підстави для забезпечення позову станом на час розгляду цієї заяви, в задоволенні заяви слід відмовити з покладенням судових витрат в цій частині на позивача.

Керуючись ст. 66-67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Етерна» від 13.09.2017р. № 13/09 про забезпечення позову - відмовити.

Суддя О.А.Топчій