Ухвала суду № 68996368, 12.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.09.2017Справа № 910/24980/15

За скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/24980/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та триманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

треті особи Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада

про визнання договорів недійсними

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Редчиць О.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від ВДВС - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2017 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва із зазначеною скаргою.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження ВП№52966676 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/24980/15 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» 1250 грн. витрат на правову допомогу та 609 грн. судового збору.

Так скаржник зазначає, що 14.06.2017 на адресу останнього надійшли постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 08.06.2017 про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№52966676. Скаржник зазначає, що саме після надходження зазначених постанов останньому стало відомо про наявність вказаного виконавчого провадження. Крім того, скаржник зазначає, що після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження останнім було виявлено численні порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства. Так зокрема, скаржник зазначає, що матеріали виконавчого провадження ВП№52966676 не містять відомостей про реєстрацію та автоматичний розподіл виконавчих документів між державними виконавцями, також матеріали вказаного виконавчого провадження не містять відомостей щодо повідомлення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» про початок примусового виконання рішення. Крім того, скаржник зазначає, що наразі у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває також виконавче провадження ВП№48512223 від 21.08.2015 проте в порушення вимог чинного законодавства, при розподілі наказу господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/24980/15 не було враховано зазначене та не було розподілено вказаний виконавчий документ до належного виконавця.

Також скаржник зазначає, що у зв'язку із поданням останнім касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 по справі №910/24980/15 ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 було зупинено виконання судового рішення до закінчення перегляду справи в порядку касації, проте матеріали виконавчого провадження не містять постанови про зупинення виконавчого провадження ВП№52966676. Крім того, скаржник зазначає, що Вищим господарським судом України не приймалось окремої ухвали про поновлення виконання судового рішення у справі, відтак прийняття держаним виконавцем 08.06.2017 постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника є незаконним.

Разом з тим, скаржник зазначає, що при винесенні постанови від 08.06.2017 про арешт коштів боржника останнім накладено арешт на рахунки Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» які використовуються для виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків.

Крім того, скаржник зазначає, що наразі, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність стягувача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинено, проте останнього не було замінено його правонаступником.

На підставі викладеного скаржник просить суд визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2016 ВП№5296676 незаконними; визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни при винесенні постанови про арешт майна боржника від 08.06.2017 ВП№5296676 незаконними; визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 08.06.2017 ВП№5296676 незаконними; скасувати постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни від 24.11.2016 про відкриття виконавчого провадження, від 08.06.2017 про арешт майна боржника та від 08.06.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№5296676; зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городню Ганну Юріївну закінчити виконавче провадження ВП№5296676.

Ухвалою від 23.06.2017 господарського суду міста Києва скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, жодних пояснень по суті розглядуваної скарги не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача 1 - Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та триманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва в судове засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача 2 - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (скаржника) в судовому підтримав обставини викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представники третіх осіб 1, 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради в судове засідання не з'явились, будь-яких пояснень з приводу поданої скарги не надали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні у встановленому законом порядку.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав копії матеріалів виконавчого провадження ВП№52966676 разом із клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в якому заперечив проти задоволення розглядуваної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2016 по справі №910/24980/15 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та триманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» про визнання договорів недійсними задоволено в повному обсязі та, зокрема, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» 1250 грн. витрат на правову допомогу та 609 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 по справі №910/24980/15 залишено без змін.

03.11.2016 на примусове виконання зазначеного рішення та постанови видано відповідні накази у справі №910/24980/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 по справі №910/24980/15 залишено без змін.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи 03.11.2016 на примусове виконання зазначеного рішення господарського суду міста Києва видано відповідний наказ.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент видачі зазначеного наказу передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Позивач у передбачені законом строки звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

24.11.2016 держаним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№52966676.

У поданій до суду скарзі, скаржник зазначає, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» не отримувало від виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження, а про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва останньому стало відомо лише після одержання 14.06.2017 від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві постанови від 08.06.2017 про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№52966676.

Щодо вказаних доводів скаржника суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження визначено» що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

За таких обставин, постанова про відкриття виконавчого провадження мала бути направлена державним виконавцем боржникові за заначеною у виконавчому документі адресою не пізніше наступного дня з дати винесення такої постанови, а відтак мала бути направлена 25.11.2016. Дійсно в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення відповідачеві постанови від 24.11.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП№52966676.

В той же час, у матеріалах виконавчого провадження наявний лист від 23.12.2016 за №6-2808 Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» із тексту якого вбачається, що боржник обізнаний про наявність в провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавчого провадження ВП№52966676, також у вказаному листі боржник проінформував державного виконавця про те, що ухвалою вищого господарського суду України від 12.12.2016 по справі №910/24980/15 було зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 до закінчення касаційного перегляду справи.

Відтак, матеріалами справи та діями самого боржника спростовуються твердження останнього щодо неналежного повідомлення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» про відкриття виконавчого провадження ВП№52966676.

Щодо доводів скаржника стосовно відсутності в матеріалах виконавчого провадження відомостей щодо проведення автоматизованого розподілу виконавчих документів, зокрема протоколу автоматизованого розподілу виконавчих документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із комплексного аналізу Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, вбачається, що за наслідками автоматизованого на кожний зареєстрований виконавчий документ у Системі формується обкладинка виконавчого провадження (п.4 розд.2).

Наразі вказаними нормативно-правовими актами не передбачено такої дії як формування протоколу автоматизованого розподілу виконавчих провадження, в той же час у матеріалах виконавчого провадження ВП№52966676 наявна сформована обкладинка виконавчого провадження, крім того, вказане виконавче провадження наявне в автоматизованій системі виконавчих проваджень, що підтверджує проведення автоматизованого розподілу виконавчого документа. Відсутність в матеріалах виконавчого провадження протоколу розподілу виконавчого провадження, додавання якого до матеріалів виконавчого провадження не передбаченого нормативно-правовими актами, не свідчить про порушення процедури розподілу та внесення в автоматизовану систему інформації про виконавче провадження.

Разом з тим, щодо доводів скаржника стосовно не розподілення виконавчого провадження ВП№52966676 до державного виконавця в провадженні якого було відкрито виконавче провадження стосовно скаржника ВП№48512223 та не об'єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження суд зазначає, що на момент реєстрації виконавчого провадження ВП№52966676, виконавче провадження ВП№4851222 було зупинене, а об'єднання вказаних виконавчих проваджень в одне призвело б до неправомірного зупинення виконавчого провадження та затягування виконання судового рішення у даній справі.

Відтак суд не вбачає порушення державним виконавцем норм чинного законодавства у цій частині вимог скаржника.

Стосовно доводів скаржника в часині неправомірності винесення постанови від 08.06.2017 про арешт коштів боржника та постанови про арешт майна боржника у зв'язку з тим, що Вищим господарським судом України не приймалась окрема ухвала щодо поновлення виконавчого провадження суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч.ч.1, 3 ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Із зазначеної норми Кодексу вбачається, що касаційний перегляд справи закінчується прийняттям постанови у справі. Вищий господарський суд України ухвалою від 12.12.2016 по справі №910/24980/15 зупинив виконання постанови Київського апеляційного господарського суду України від 06.10.2016 до закінчення перегляду справи в порядку касації.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.12.2016 Вищим господарським судом України було прийнято постанову, якою було залишено без задоволення касацій скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», а постанову Київського апеляційного господарського суду України від 06.10.2016 по справі №910/24980/15 було залишено без змін, вказана постанова набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 21.12.2016. Відтак, 21.12.2016 закінчився касаційний перегляд вказаної справи в порядку касації. Оскільки нормами процесуального не передбачено винесення ухвали про поновлення виконання судового рішення в обов'язковому порядку, а лише зазначено про таке право суду, а також враховуючи те, що ухвалою касаційного суду визначено зупинення виконання рішення до закінчення касаційного провадження, після винесення постанови касаційного суду про залишення без змін рішень судів попередніх інстанцій, відбулося поновлення виконання рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

В той же час, з матеріалів виконавчого провадження ВП№52966676 вбачається, що починаючи з 24.11.2016 (дата винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) до 08.06.2017 (дата винесення постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника) держаним виконавцем не проводилось жодних виконавчих дій, таким чином, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах виконавчого провадження постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення останнього, державним виконавцем не було порушено вимоги чинного законодавства та була в повному обсязі виконана ухвала вищого господарського суду України від 12.12.2016.

Щодо доводів скаржника стосовно накладення державним виконавцем арешту на рахунки Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» які використовується для перерахунку заробітної плати, нарахувань на заробітну плату та податкових платежів підприємства суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається із постанови про арешт коштів боржника від 08.06.2017 ВП№52966676 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти розміщені на рахунках боржника в межах суми звернення стягнення 1859 грн., крім коштів, звернення стягнення на які заборонено законом. Проте матеріали справи не містять доказів звернення скаржника до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках, які використовується для перерахунку заробітної плати, нарахувань на заробітну плату та податкових платежів підприємства. Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того факту, що саме вказані ним рахунки обліковуються для здійснення зазначених виплат, а також перебування під арештом коштів, на які заборонено звернення стягнення, відтак суд не вбачає підстав для задоволення скарги у цій частині.

Щодо доводів скаржника стосовно порушень Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві вимог чинного законодавства оскільки у зв'язку із припиненням діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не було замінено стягувача його правонаступником суд вважає за необхідне зазначити, що наразі чинне законодавство не пов'язує не вчинення дій щодо заміни стягувача його правонаступником із недійсністю оскаржуваних постанов.

За приписами п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.

Виходячи зі змісту ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, скаржником не надано належних доказів, що підтвердили б наведені у матеріалах скарги обставини та обґрунтованість своїх доводів викладених у скарзі за таких обставин, суд не вбачає в діях Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/24980/15, відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Я.В. Маринченко