Рішення № 68996320, 13.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2017 Справа № 910/13730/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек",

3) Приватного акціонерного товариства "Росава"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 465 431 706,33 грн.

за участю представників:

від позивача: Семенчук В.Ю.

від відповідача-1: Лабунська М.П.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: Поліщук А.А.

від третьої особи: Герасименко Т.В.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", позивач) з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (далі - ПрАТ "Укренергозбут", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" (далі - ТОВ "Промінек", відповідач-2), Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - ПрАТ "Росава", відповідач-3) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 465 431 706,33 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем-1 - ПрАТ "Укренергозбут" (позичальником) умов договору мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р. в частині своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, внаслідок чого у ПрАТ "Укренергозбут", та в силу договору поруки № 86 від 10.08.2009 р. - у ПрАТ "Росава", та договору поруки № 122 від 25.06.2011 р. - у ТОВ "Промінек" (як у поручителів), утворилась заборгованість в сумі 465 431 706,33 грн.

У позові ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" просить суд:

1) стягнути солідарно з ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Промінек" заборгованість за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 р. у загальній сумі 465 431 706,33 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом, наданим у євро, у сумі 2,00 євро, що еквівалентно 54,92 грн.;

- заборгованості за кредитом, наданим у доларах США, у сумі 6,65 доларів США, що еквівалентно 165,27 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, у сумі 112 395,45 євро, що еквівалентно 3 086 275,41 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, у сумі 16 070 415,10 доларів США, що еквівалентно 399 383 450,61 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні, у сумі 3 624 029,50 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, наданих у гривні, доларах США та євро, у сумі 59 337 730,62 грн.;

2) стягнути солідарно з ПрАТ "Укренергозбут" та ПрАТ "Росава" заборгованість за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 року в межах суми 1 776 500,00 грн.

Зазначені позовні вимоги були прийняті судом до розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2016 р., якою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

12.10.2016 р. ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Комарова О.С.) провадження у справі було зупинено до отримання висновку судової фінансово-кредитної (економічної) експертизи, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

У зв`язку з лікарняним судді Комарової О.С. справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого дана справа передана судді Головіній К.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І. та поновлено розгляд справи у зв'язку з надходженням висновку судової економічної експертизи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 - ПрАТ "Укренергозбут" проти позову заперечив, зазначив, що позивачем невірно виконаний розрахунок відсотків та пені, заявлених до стягнення за кредитним договором. Також вказав, що ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних та у нього відкликано банківську ліцензію, у зв'язку з чим позивач не має права нараховувати відсотки та штрафні санкції за користування кредитом. Окрім того, відповідач-1 подав заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за відсотками та пені, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 - ТОВ "Промінек" в судове не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У минулих судових засіданнях представник відповідача-2, як і представник відповідача-3 - ПрАТ "Росава" (поручителі), проти позову заперечили, зазначили, що їх порука, яка виникла за договорами № 86 від 10.08.2009 р. та № 122 від 25.06.2011 р., є припиненою, оскільки обсяг відповідальності поручителів за зобов'язаннями по кредитному договору збільшився без їх згоди. Просили відмовити у позовних вимогах щодо солідарного стягнення заявленої заборгованості з відповідачів-2, 3.

Представник третьої особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позов підтримав з підстав, визначених позивачем, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"), (банк) та Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" (позичальник) був укладений договір мультивалютної кредитної лінії № 1762м-08 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності і цільового використання. Надання кредитних коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 225 000 000,00 грн. і з урахуванням його зменшення згідно з графіком зниження ліміту, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків згідно з пунктом 3.1 цього договору, а за користування кредитними коштами з моменту, визначеного в підпункті "б", "в" п. 3.1 даного договору, сплатити відсотки у підвищеному розмірі.

Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути всі кредитні кошти банку в валюті кредитування по кожному окремому траншу відповідно до графіку зниження ліміту з кінцевим строком погашення 11.08.2009 р. включно, шляхом перерахування коштів на позичкові рахунки.

У подальшому до кредитного договору були укладені додаткові угоди, зокрема, від 06.08.2014 р., від 13.08.2015 р. та від 01.09.2015 р., якими внесено зміни:

1) щодо максимального ліміту заборгованості у сумі 470 000 000,00 грн. з урахуванням його зменшення згідно з графіком зниження ліміту по мультивалютній кредитній лінії, зазначеного в п. 2.5 договору, і сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в п. 3.1 договору; остаточного терміну погашення заборгованості - до 05.08.2015 р., порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами в строк з 1 до 10 числа першого місяця кожного кварталу (січень, квітень, липень, жовтень), порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованими по 5 серпня 2014 року включно, в строк до 10 жовтня 2014 року включно; порядку сплати відсотків за останній звітний період (в т.ч. звітний період, в який наступає строк повернення кредиту) - не пізніше строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 даного договору (додаткова угода від 06.08.2014 р.);

2) щодо максимального ліміту заборгованості у сумі 175 000 000,00 грн. з урахуванням його зменшення згідно з графіком зниження ліміту по мультивалютній кредитній лінії; порядку повернення всіх отриманих кредитних коштів банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно графіку зниження ліміту (додаток № 30 до договору) з остаточним терміном погашення до 31.08.2015 р.; порядку щомісячного нарахування відсотків за користування кредитними коштами; порядку сплати відсотків - в строк з 26 по 30 (31) числа кожного місяця, а також порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованими по 5 серпня 2015 року включно, в строк до 31 серпня 2015 року включно, при умові погашення частини процентів в розмірі 46 769 євро 33 євроцента в строк до 18.08.2015 р.; порядку сплати відсотків за останній звітний період (в т.ч. звітний період, в який наступає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 договору (додаткова угода від 13.08.2015 р.);

3) щодо порядку надання кредитних коштів окремими частинами на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 2 050,00 грн., з урахуванням його зменшення згідно з графіком зниження ліміту по мультивалютній кредитній лінії, зазначеного в п. 2.5 цього договору, і сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі, зазначеному в п. 3.1 цього договору; щодо порядку повернення всіх отриманих коштів банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно графіку зниження ліміту (додаток № 31 до договору) з остаточним терміном погашення - до 01.03.2016 р.; порядку щомісячного нарахування відсотків за користування кредитними коштами; порядку сплати відсотків в строк з 26 по 30 (31) числа кожного місяця, а також порядку сплати у вказаний строк процентів за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяці по 25 число поточного місяця. Щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованими по 31 серпня 2015 року включно, в строк до 01 березня 2016 року включно, а також щодо сплати відсотків за останній звітний період (в т.ч. звітний період, в який наступає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 даного договору (додаткова угода від 01.09.2015 р.).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 10.08.2009 р. для забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 р., між позивачем - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (кредитор), ПрАТ "Укренергозбут" (боржник) та ПрАТ "Росава" (поручитель) був укладений договір поруки № 86 (далі - договір поруки-1), відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 36 271 060,00 грн., сплаті процентів, підвищених процентів, комісійної винагороди, неустойки про відсотках, нарахованим на вказану суму, а також по відшкодуванню всіх збитків, пов'язаних з несвоєчасними та/або неповним виконанням вказаної суми по договору мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008, укладеному між кредитором та боржником про надання боржнику кредиту в розмірі 527 500 000,0 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитним коштами окремо по кожному траншу, виходячи з процентного розміру, вказаного в п. 3.1 кредитного договору.

Також 25.06.2011 р. між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (кредитор), ПрАТ "Укренергозбут" (боржник) та ТОВ "Промінек" (поручитель) був укладений договір поруки № 122 (далі - договір поруки-2), відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 553 075 000,00 грн., зі сплатою процентів за використання кредитими коштами, виходячи зі ставок вказаних у п. 3.1 кредитного договору (п. 1.1).

Відповідно до пункту 1.3 договорів поруки-1, 2 поручитель засвідчує, що він ознайомлений з кредитним договором і згоден з його умовами.

Згідно з пунктом 2.2 договорів поруки-1, 2 поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі, вказаному в п. 1.1 договорів.

Відповідно до пункту 2.3 договорів поруки-1, 2 у разі непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання терміну сплати відсотків, передбачених кредитним договором, у кредитора настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі від поручителя.

У разі невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором в зазначені у договорі строки, поручитель зобов'язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансміссіонного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань сплатити необхідну кредитором грошову суму, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором (пункт 3.1 договорів поруки-1, 2).

Відповідно до пункту 4.4 договорів поруки-1, 2 внесення змін і доповнень до кредитного договору, внаслідків якого збільшується об'єм відповідальності поручителя, не допускається без погодження з поручителем.

Положеннями розділу 5 договорів поруки-1, 2 сторони погодили, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання терміну виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя. Порука припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, у подальшому, між сторонами була укладена додаткова угода від 06.08.2014 р. до договору поруки-1, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 1 776 500,00 грн., а також сплаті процентів, підвищених процентів, комісійної винагороди, неустойки за відсотками, нарахованими на вказану суму, а також по відшкодуванню всіх збитків, пов'язаних з несвоєчасним та/або неповним виконанням вказаної суми за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р. щодо надання боржнику кредиту в розмірі 470 000 000,0 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитним коштами окремо по кожному траншу, виходячи з процентного розміру, вказаного в п. 3.1 кредитного договору.

Також 06.08.2015 р. сторони уклали додаткову угоду до договору поруки-2, відповідно до якої поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р. у розмірі 753 000 000,00 грн., зі сплатою відсотків, виходячи з відсоткових ставок, вказаних у п. 3.1 кредитного договору.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р., ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" надав ПрАТ "Укренергозбут" грошові кошти у загальній сумі 3 767 296 036,69 грн., 245 221 031,57 доларів США та 12 875 000,00 євро.

Проте, позичальник - ПрАТ "Укренергозбут" неналежним чином виконав покладені на нього зобов'язання, визначені умовами кредитного договору, а саме - основний борг у доларах США та євро повернув несвоєчасно, та відсотки, нараховані за порушення строків повернення кредиту у іноземній валюті та у гривні, не сплатив.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з порушенням відповідачем-1 (позичальником) умов кредитного договору, 05.01.2016 р. та 02.03.2016 р. банк звернувся до ПрАТ "Укренергозбут", а також до поручителів - ТОВ "Промінек" та ПрАТ "Росава" з вимогами № 3-204210/58 та № 3-204210/3165 (відповідно), про необхідність сплатити наявну заборгованість за кредитом, нараховані на неї відсотки та пеню. Вказані вимоги були залишені позичальником та поручителями-1, 2 без відповіді та задоволення.

Отже, предметом спору в даній справі є стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 р., яка за розрахунком ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" складає 465 431 706,33 грн., де:

- заборгованість за кредитом, наданим у євро, у сумі 2,00 євро, що еквівалентно 54,92 грн.;

- заборгованість за кредитом, наданим у доларах США, у сумі 6,65 доларів США, що еквівалентно 165,27 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, у сумі 112 395,45 євро, що еквівалентно 3 086 275,41 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, у сумі 16 070 415,10 доларів США, що еквівалентно 399 383 450,61 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні, у сумі 3 624 029,50 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків наданих у гривні, доларах США та євро у сумі 59 337 730, 62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

ПрАТ "Укренергозбут", як позичальник, доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд вважає, що вимоги про стягнення з нього кредитної заборгованості є обгрунтованими.

У той же час, перевіряючи доводи сторін про правильність розрахунку суми, заявленої до стягнення, а також з метою встановлення дійсного розміру позовних вимог, суд призначив у справі судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

Відповідно до висновку № 12818 від 12.04.2017 р., наданого за результатами дослідження, експертом встановлено, що заборгованість за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р., заявлена банком у позові, частково не підтвердилась та становить:

- за кредитом, наданим у євро, у сумі 2,00 євро;

- за кредитом, наданим у доларах США, у сумі 6,65 доларів США;

- за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, у сумі 102 822,88 євро;

- за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, у сумі 16 063 592,80 доларів США;

- за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні, у сумі 3 605 027,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача (банку) просив не приймати вказаний висновок до уваги суду, оскільки той не відповідає умовам кредитного договору. Інші учасники процесу - ПрАТ "Укренергозбут" та ПрАТ "Росава" вважали результати експертного дослідження вірними та такими, що відповідають дійсності.

У зв'язку з указаними розбіжностями, на вимогу суду експерт, який проводив експертизу, надав письмові пояснення по висновку № 12818 від 12.04.2017 р., у яких зазначив, що експертне дослідження проводилось в обсязі наданих матеріалів, у зв'язку з чим при проведенні дослідження методу нарахування відсотків, експертом було помилково застосовано умови договору, які не відповідають дійсним, що спричинило різницю у сумах заборгованості за відсотками та пені. Тому враховуючи причини таких розбіжностей, експерт частково погодився із виконаним банком розрахунком заборгованості, а також запропонував суду призначити додаткову судову експертизу.

Суд, оцінивши наданий експертом висновок № 12818 від 12.04.2017 р. (з урахуванням письмових пояснень експерта від 28.08.2017 р.) та думок учасників процесу, вважає його неналежним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, та таким, що не узгоджується з іншими матеріалами справи, тому розгляд справи здійснюється за наданим банком розрахунком заборгованості.

Отже, суд вважає, що розрахунок заборгованості позивача відповідає умовам кредитного договору з урахуванням усіх внесених до нього змін додатковими угодами.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, за висновком суду з позичальника підлягає стягненню:

- заборгованість за кредитом, наданим у євро, у сумі 2,00 євро, що еквівалентно 54,92 грн.;

- заборгованість за кредитом, наданим у доларах США, у сумі 6,65 доларів США, що еквівалентно 165,27 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, у сумі 112 395,45 євро, що еквівалентно 3 086 275,41 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, у сумі 16 070 415,10 доларів США, що еквівалентно 399 383 450,61 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні, у сумі 3 624 029,50 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості з відповідача-1 підлягають задоволенню у зазначених вище сумах.

Позивач, крім того, просив стягнути пеню, нараховану за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 02.03.2016 р. по 12.07.2016 р., у сумі 59 337 730,62 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку україни від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення позичальником строків платежів передбачених п.п. 2.2, 2.5, 2.6, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Погашення пені не звільняє позичальника від зобов'язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно. Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 59 337 730,62 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем, яка також підлягає стягненню з позичальника.

Розглядаючи позовні вимоги до поручителів про солідарне стягнення з них заборгованості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання.

У своїх поясненнях представники поручителів-1, 2 зазначили, що договори поруки-1, 2 є припиненими, оскільки обсяг їх відповідальності за зобов'язаннями по кредитному договору (що стосується зміни періоду нарахування відсотків та пені) збільшився у порівнянні з обсягом відповідальності, на яку вони погодилися, укладаючи договори поруки у первісній редакції. Перевіряючи такі доводи відповідачів-2, 3, суд встановив наступне.

Так, у провадженні господарського суду міста Києва знаходилась справа № 910/17839/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про визнання поруки за договором № 86 від 10.08.2009 р. такою, що припинена.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 р. у вказаній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 р., позов ПрАТ "Росава" було задоволено, визнано такою, що припинилась, поруку за договором № 86 від 10.08.2009 р., укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПрАТ "Укренергозбут" та ПраТ "Росава".

У зазначеній справі (№ 910/17839/16) суди встановили, що зміни, внесені додатковими угодами від 13.08.2015 р. та від 01.09.2015 р. до договору мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р., щодо дати повернення відсотків, а саме - спочатку до 31.08.2015 р., а потім - до 01.03.2016 р.; щодо граничної дати повернення кредиту - до 01.03.2016 р., є відстроченням виконання боржником зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків. Вказане призвело до збільшення періоду нарахування процентів за користування кредитними коштами та, як наслідок, до збільшення загальної суми таких процентів і збільшення обсягу відповідальності поручителя (ПрАТ "Росава"). При цьому суди врахували відсутність доказів, які б свідчили, що поручитель був обізнаний із умовами додаткових угод від 13.08.2015 та від 01.09.2015 р. і надав згоду на їх укладення. Встановивши вказані обставини, суди дійшли висновку про те, що порука ПрАТ "Росава" за договором поруки № 86 від 10.08.2009 р. припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України України.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх наявність встановлена у законному судовому рішенні, а тому немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, що набрав законної сили.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі ""Совтрансавто-Холдінг" проти України" від 25.07.02 року, у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.99 року існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Також в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/17839/16 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Отже, розглядаючи дану справу, суд враховує обставини, встановлені у справі № 910/17839/16, як такі, що не підлягають повторному доведенню, у зв'язку з чим суд вважає, що порука ПрАТ "Росава", яка виникла на підставі договору № 86 від 10.08.2009 р., укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПрАТ "Укренергозбут" та ПрАТ "Росава", є припиненою, що у свою чергу є підставою для припинення зобов'язань ПрАТ "Росава" (поручителя) перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р.

Щодо доводів ТОВ "Промінек" про припинення договору поруки № 122 від 25.06.2011 р., укладеного в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Промінек", суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки, на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, зі зміною основного зобов'язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-3176цс15, від 23.12.2014 р. у справі № 3-196гс14, від 20.02.2013 р. у справі № 6-172цс12, від 21.05.2012 р. у справі № 6-18цс11 та від 10.10.2012 р. у справі № 6-112цс12.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у вказаних постановах, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки чи строку повернення кредиту навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Як вже було встановлено судами у справі № 910/17839/16, додатковими угодами від 13.08.2015 та від 01.09.2015 р. сторони внесли зміни до кредитного договору мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р., які призвели до збільшення періоду нарахування процентів за користування кредитними коштами (встановлено новий строк повернення відсотків спочатку - до 31.08.2015 р., а у подальшому - до 01.03.2016 р., також змінено граничну дату повернення кредиту - до 01.03.2016 р.). Такі умови мали наслідком збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, та відповідно збільшення загальної суми вказаних процентів, а, отже, суд вважає, що відбулось збільшення обов'язку і відповідальності поручителя за кредитним договором. При цьому у матеріалах справи відсутня згода ТОВ "Промінек" (поручителя за договором поруки № 122 від 25.06.2011 р.) на укладення додаткових угод від 13.08.2015 та від 01.09.2015 р. до кредитного договору.

Відтак, врахувавши встановлені у справі обставини, норми діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя за кредитним договором без його згоди, суд приходить до висновку, що порука, яка виникла на підставі укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Промінек" договору поруки № 122 від 25.06.2011 р., також є припиненою. За таких обставин і зобов'язання ТОВ "Промінек" (поручителя) перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором мульвалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р. є припиненими.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що порука ТОВ "Промінек" та ПрАТ "Росава" за договорами поруки-1, 2 перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо виконання зобов'язань відповідачем-1, передбачених кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 р., є припиненою, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення кредитної заборгованості з відповідачів-2, 3 необхідно відмовити.

Представник відповідача-1 - ПрАТ "Укренергозбут" у судовому засіданні просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності до суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 23.02.2009 р. по 28.02.2013 р.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Судом вже було встановлено, що додатковою угодою від 01.09.2015 р. до кредитного договору сторони передбачили, шо позичальник (ПрАТ "Укренергозбут") сплачує відсотки за користування кредитними коштами нарахованими по 31.08.2015 р. включно у строк до 01.03.2016 р. Отже, з урахуванням цих умов договору строк оплати відсотків, нарахованих до 31.08.2015 р., закінчився 01.03.2016 р., відповідно - строк звернення до суду зі стягнення відсотків у позивача спливає через три роки - 02.03.2019 р. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з даним позовом до суду 27.07.2016 р., що свідчить про заявлення позовних вимог у цій частині у межах строку позовної давності.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що з урахуванням додаткової угоди від 01.09.2015 р. річний строк позовної давності до вимог про стягнення з відповідача пені спливає 02.03.2017 р., а з даним позовом до суду ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулось 27.07.2016 року, тобто у межах строку позовної давності, тому підстав для застосування строку позовної давності немає.

Щодо доводів відповідача-1 про відмову у позові у зв'язку із відсутністю банківської ліцензії у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" суд зазначає наступне.

Постановою Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних банків та 17.09.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у відповідача. Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 18.09.2015 р. по 17.12.2015 р.

У подальшому Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 р. № 898 банківську ліцензію було відкликано та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача, та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію.

Відтак, станом на час спірних правовідносин та звернення позивача з даним позовом до суду у ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" була відкликана банківська ліцензія та введена процедура ліквідації.

Процедура ліквідації банківської установи регулюється нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Отже, з введенням тимчасової адміністрації, а у подальшому - ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено особливий режим діяльності банківської установи.

Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено наслідки початку процедури ліквідації банку з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком (п. 4 ч. 1 ст. 48 вказаного Закону України).

При цьому ні Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ні будь-якою іншою нормою чинного законодавства України не передбачено припинення кредитних зобов'язань боржників перед банком у випадку прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії у банківській установі.

Натомість, суд звертає увагу на те, що зобов'язання ПрАТ "Укренергозбут" щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами виникло на підставі кредитного договору № 1262м-08 від 12.08.2008 р., який станом на дату прийняття рішення по справі недійсним не визнавався, відтак, зобов'язання сторін за цим договором підлягають виконанню належним чином.

Отже, з урахуванням встановлених фактичних обставин та зібраних про справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення з ПрАТ "Укренергозбут" заборгованості за договором мультивалютної кредитної лінії № 1262м-08 від 12.08.2008 р. підлягають задоволенню у сумі 465 431 706,33 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом, наданим у євро, у сумі 2,00 євро, що еквівалентно 54,92 грн.;

- заборгованості за кредитом, наданим у доларах США, у сумі 6,65 доларів США, що еквівалентно 165,27 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, у сумі 112 395,45 євро, що еквівалентно 3 086 275,41 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, у сумі 16 070 415,10 доларів США, що еквівалентно 399 383 450,61 грн.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні, у сумі 3 624 029,50 грн.

- пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, наданих у гривні, доларах США та євро, у сумі 59 337 730,62 грн.

У частині позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з відповідачів-2, 3 - ТОВ "Промінек" та ПрАТ "Росава" позов задоволенню не підлягає, тобто позовна заява ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" задовольняється частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом та проведене експертне дослідження покладаються на відповідача, судові витрати за розгляд апеляційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі від 12.10.2016 р. - на ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", оскільки апеляційну скаргу останнього на вказану ухвалу постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р. було залишено без задоволення.

Керуючись ст.ст. 32-35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит" до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек", Приватного акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 465 431 706,33 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (01030, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6-А; код ЄДРПОУ 30167642) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60; код ЄДРПОУ 09807856) заборгованість у загальній сумі 465 431 706 (чотириста шістдесят п'ять мільйонів чотириста тридцять одна тисяча сімсот шість) грн. 33 коп., яка складається із:

- заборгованості за кредитом, наданим у євро у сумі 2 (два) євро 00 євроцентів, що еквівалентно 54 (п'ятдесят чотири) грн. 92 коп.;

- заборгованості за кредитом, наданим у доларах США у сумі 6 (шість) дол. США 65 центів, що еквівалентно 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 27 коп.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро у сумі 112 395 (сто дванадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) євро 45 євроцентів, що еквівалентно 3 086 275 (три мільйона вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 41 коп.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США у сумі 16 070 415 (шістнадцять мільйонів сімдесят тисяч чотириста п'ятнадцять) дол. США 10 центів, що еквівалентно 399 383 450 (триста дев'яносто дев'ять мільйонів триста вісімдесят три тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 61 коп.;

- заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні у сумі 3 624 029 (три мільйона шістсот двадцять чотири тисячі двадцять дев'ять) грн. 50 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків наданих у гривні, доларах США та євро у сумі 59 337 730 (п'ятдесят дев'ять мільйонів триста тридцять сім тисяч сімсот тридцять) грн. 62 коп.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек", Приватного акціонерного товариства "Росава" - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (01030, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6-А; код ЄДРПОУ 30167642) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60; код ЄДРПОУ 09807856) судовий збір у сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 вересня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 19 вересня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.