Рішення № 68996314, 11.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2017 Справа № 904/7244/17За позовом Комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТІМА", м. Дніпро

про стягнення 12 453,81 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 393 від 16.03.2017;

від відповідача: не з'явився;

Суддя Ніколенко М.О.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтіма» про стягнення 15453, 81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води № 256/02-09 від 01.11.2009, в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.17, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.08.17.

Ухвалою суду від 08.08.17 розгляд справи відкладено на 11.09.17.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Заявою від 11.09.17 позивач зменшив позовні вимоги до 12 453,81 грн. у звязку із сплатою відповідачем суми в розмірі 3000,00 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позов та інші витребувані ухвалою суду документи не надав, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (а.с. 45).

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.09.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 256/02-09 від 01.11.2009 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води (договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація приймає на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а споживач зобовязався оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів у строки і на умовах, передбачених договором. Відповідно до п. 2.2.1 договору, теплопостачальна організація зобовязується здійснювати поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби споживача: опалення і тепловентиляцію - в період опалювального сезону та гарячого водопостачання - протягом року (за виключенням періоду зупинення на щорічний профілактичний ремонт), у межах балансової приналежності теплових мереж споживача і транспортуючої організації; в кількості (обємі) згідно додатку № 1 до договору, за умови дотримання і виконання споживачем умов договору та отримання акта про готовність до опалювального сезону без зауважень теплопостачальної організації, на обєкт споживача, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 24; вул. Універсальна, 9. Строк дії даного договору з 01.11.09 по 31.10.10. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про припинення його дії. (п. 10.1 договору)

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Теплопостачальна організація та споживач щомісяця складають акти про відпуск теплової енергії за формою Додатку № 5. Для підписання акта про кількість відпущеної теплової енергії споживач направляє свого представника до теплопостачальної організації не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.5 договору).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію в період з листопада 2016 по березень 2017 на загальну суму 33843, 76 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії та відповідними рахунками на оплату, які були отримані представником відповідача, про що міститься відмітка на примірниках рахунків (а.с. 19-33).

Згідно п.6.4 договору, остаточний розрахунок за теплову енергію споживачем здійснює протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленої теплової енергії у сумі 20473, 10 грн.

Під час розгляду цієї справи відповідачем було сплачено суму в розмірі 3000,00 грн, у звязку з чим позивачем було зменшено основну суму боргу до 10370,00 грн.

Отже, несплаченою залишається вартість поставленої теплової енергії у розмірі 10370,66 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 10 370,66 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.2.4 договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% суми, що підлягає до сплати, за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленої теплової енергії, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1874, 16 грн. за період з 14.12.2016 по 06.07.2017 за наступним розрахунком:

- за теплову енергію поставлену у листопаді 2016 року на суму 4291,39 грн. за період з 14.12.2016 по 01.02.2017 у розмірі 164,44 грн.;

- за теплову енергію поставлену у грудні 2016 року на суму 9110,69 грн. за період з 15.01.2017 по 22.03.2017 у розмірі 468, 26 грн.;

- за теплову енергію поставлену у січні 2017 року на суму 7071, 02 грн. за період з 19.02.2017 по 09.04.2017 у розмірі 271, 22 грн.;

- за теплову енергію поставлену у лютому 2017 року на суму 8373, 49 грн. за період з 15.03.2017 по 06.07.2017 у розмірі 684, 10 грн.;

- за теплову енергію поставлену у березні 2017 року на суму 4997, 17 грн. за період з 16.04.2017 по 06.07.2017 у розмірі 286, 14 грн. (а.с. 34).

Розрахунок пені, наданий позивачем, неправильно враховує періоди прострочки та періоди нарахувань. А саме, позивачем не враховано, що відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг пятиденного строку для оплати поставленої теплової енергії починається з наступного дня після відповідної дати або настання події (отримання рахунку). А також те, що останній день оплати теплової енергії поставленої у грудні 2016, січні та березні 2017 припадає на вихідний день. Відповідно до ст. 254 ЦК України, останнім днем закінчення строку, в таких випадках, є перший за ним робочий день. А отже, прострочення за зобовязанням починається з наступного дня.

Таким чином, за перерахунком суду нарахування пені здійснюється так:

- за теплову енергію поставлену у листопаді 2016 року на суму 4291,39 грн. за період з 15.12.2016 по 01.02.2017 у розмірі 161, 16 грн.;

- за теплову енергію поставлену у грудні 2016 року на суму 9110,69 грн. за період з 17.01.2017 по 22.03.2017 у розмірі 454,29 грн.;

- за теплову енергію поставлену у січні 2017 року на суму 7071, 02 грн. за період з 21.02.2017 по 09.04.2017 у розмірі 260, 37 грн.;

- за теплову енергію поставлену у лютому 2017 року на суму 8373, 49 грн. за період з 16.03.2017 по 06.07.2017 у розмірі 677,68 грн.;

- за теплову енергію поставлену у березні 2017 року на суму 4997, 17 грн. за період з 18.04.2017 по 06.07.2017 у розмірі 279,02 грн.

Загальний розмір пені за прострочення оплати наданих послуг складає 1832, 52 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 208,99 грн. за період з 14.02.2016 по 06.07.2017 за наступним розрахунком:

- за теплову енергію поставлену у листопаді 2016 року на суму 4291,39 грн. за період з 14.12.2016 по 01.02.2017 у розмірі 17,62 грн.;

- за теплову енергію поставлену у грудні 2016 року на суму 9110,69 грн. за період з 15.01.2017 по 22.03.2017 у розмірі 50,17 грн.;

- за теплову енергію поставлену у січні 2017 року на суму 7071, 02 грн. за період з 19.02.2017 по 09.04.2017 у розмірі 29,06 грн.;

- за теплову енергію поставлену у лютому 2017 року на суму 8373, 49 грн. за період з 15.03.2017 по 06.07.2017 у розмірі 78,46 грн.;

- за теплову енергію поставлену у березні 2017 року на суму 4997, 17 грн. за період з 16.04.2017 по 06.07.2017 у розмірі 33,68 грн. (а.с. 34).

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, також неправильно враховує періоди прострочки та періоди нарахувань. А саме, позивачем не враховано, що відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг пятиденного строку для оплати поставленої теплової енергії починається з наступного дня після відповідної дати або настання події (отримання рахунку). А також те, що останній день оплати теплової енергії поставленої у грудні 2016, січні та березні 2017 припадає на вихідний день. Відповідно до ст. 254 ЦК України, останнім днем закінчення строку, в таких випадках, є перший за ним робочий день. А отже, прострочення за зобовязанням починається з наступного дня.

За перерахунком суду розрахунок 3% річних наступним чином:

- за теплову енергію поставлену у листопаді 2016 року на суму 4291,39 грн. за період з 15.12.2016 по 01.02.2017 у розмірі 17, 27 грн.;

- за теплову енергію поставлену у грудні 2016 року на суму 9110,69 грн. за період з 17.01.2017 по 22.03.2017 у розмірі 48,67 грн.;

- за теплову енергію поставлену у січні 2017 року на суму 7071, 02 грн. за період з 21.02.2017 по 09.04.2017 у розмірі 27,90 грн.;

- за теплову енергію поставлену у лютому 2017 року на суму 8373, 49 грн. за період з 16.03.2017 по 06.07.2017 у розмірі 77,77 грн.;

- за теплову енергію поставлену у березні 2017 року на суму 4997, 17 грн. за період з 18.04.2017 по 06.07.2017 у розмірі 32,86 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних за прострочення оплати наданих послуг складає 204, 47 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтіма» (49100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 21911728) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 6Б; ідентифікаційний код 36639101) основний борг у розмірі 10 370, 66 грн., пеню у розмірі 1832, 52 грн., 3 % річних у розмірі 204, 47 грн. та 1594, 07 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 18.09.2017

Суддя М.О. Ніколенко