Ухвала суду № 68991590, 11.09.2017, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1807/17

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

11 вересня 2017 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л.Л., при секретарі Адамчо К.С., з участю прокурора Гіряк Д.І., захисника ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши на підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017070060000076 від 31.05.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

встановив:

21 серпня 2017 року до Берегівського районного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017070060000076 від 31.05.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

25 серпня 2017 року ухвалою судді Берегівського районного суду в кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Згідно до обвинувального акту ОСОБА_2 в середині березні 2017 року пообіцяв громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_5С.М. за винагороду у розмірі 4000 доларів США здійснити організацію його незаконного, поза пунктом пропуску через державний кордон України переправлення на територію Угорської Республіки. Дійшовши згоди, за вказівкою ОСОБА_2 іноземець повідомив останньому свій мобільний номер +380662026304, для отримання подальших вказівок. Приблизно через тиждень після вказаної зустрічі, ОСОБА_2 зателефонував зі свого мобільного номеру +380663911092 ОСОБА_5С.М. та повідомив йому про необхідність прибути до м. Ужгорода,не пояснивши при цьому причину зумовлену даним прибуттям.

Наступного дня, на виконання вказівки ОСОБА_2, ОСОБА_5С.М. разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 виїхали залізничним транспортом з міста ОСОБА_7 у напрямку міста Ужгород, у вказаного іноземця прикордонним нарядом було здійснено перевірку документів на право перебування в Україні. Цього ж дня, про факт даної перевірки ОСОБА_5С.М. повідомив ОСОБА_2 під час зустрічі з ним в обумовленому місці. ОСОБА_2 пояснив останньому, що ймовірно за ним слідкують та зауважив про тимчасову неможливість обіцяного незаконного переправлення за кордон, після чого наказав ОСОБА_5С.М. повертатись у м. Луцьк та очікувати від нього вказівок.

Переслідуючи злочинну мету, ОСОБА_2 в кінці березня 2017 року звернувся до знайомого ОСОБА_3, з проханням здійснити разом з ним за винагороду у розмірі 200 доларів США організацію незаконного, поза пунктом пропуску через державний кордон України, переправлення ОСОБА_5С.М. на територію Угорської Республіки. Згідно досягнутої злочинної домовленості ОСОБА_3 зобовязувався зустріти у м. Львові ОСОБА_5С.М., забезпечити його прибуття на транспортному засобі в прикордонний район на території Закарпатської області, де організувати подальшу таємну доставку даної особи в обумовлене місце та передати іншій невстановленій досудовим слідством особі.

ОСОБА_2, діючи до досягнення бажаного результату та вживаючи заходів конспірації для недопущення викриття злочинного наміру правоохоронними органами, на початку квітня 2017 року, спільно із ОСОБА_3, залучили до вчинення даного злочину мешканців Закарпатської області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В обовязки останніх входило забезпечення таємного пересування ОСОБА_5С.М. в прикордонному районі, шляхом супроводження на транспортному засобі легкового автомобіля, у якому перебуватиме ОСОБА_3.

02.04.2017 року ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону +380663911092 зателефонував ОСОБА_5С.М. та повідомив про необхідність прибути 03.04.2017 року до гіпермаркету «Ашан», розташованого у м. Львів, для здійснення обіцяного незаконного його переправлення до Угорської Республіки.

ОСОБА_2 діючи спільно із ОСОБА_3 03.04.2017 року на легковому автомобілі марки «Peugeot 605», реєстраційний номерний знак «АО 4416 АМ», під керуванням ОСОБА_10, який не був обізнаний в організації вчинення даного злочину, виїхали з м. Ужгорода в напрямку гіпермаркету «Ашан», розташованого у м. Львів для зустрічі очікуючого на нелегальне переправлення ОСОБА_5С.М., з метою супроводження його ОСОБА_3 на територію Закарпатської області. обідній час того ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прибули та зустріли в обумовленому місці, навпроти гіпермаркету «Ашан» у м. Львів ОСОБА_5С.М., де останній здійснив посадку у легковий автомобіль марки «Peugeot 605», реєстраційний номерний знак «АО 4416 АМ», для подальшого слідування у супроводі ОСОБА_3 в напрямку Державного кордону України. При цьому, ОСОБА_3, перебуваючи у вказаному місці, особисто отримав у громадянина ОСОБА_4, в якості авансу грошові кошти у розмірі 500 доларів США із загальної обумовленої суми, з яких 100 доларів США віддав ОСОБА_2 за його вказівкою, а решту залишив у себе для заправки автомобіля пальним та як особисту грошову винагороду обіцяну ОСОБА_2 за незаконне переправлення вказаного іноземця.

ОСОБА_2 після відїзду ОСОБА_3 із ОСОБА_5С.М. в напрямку українського кордону, разом із дружиною іноземця ОСОБА_6 виїхали у м. Луцьк для очікування від ОСОБА_5С.М. його підтвердження з території Угорської Республіки про успішне переправлення, з метою отримання у ОСОБА_6 решти обумовлених коштів у розмірі 3500 доларів США.

Проте, ОСОБА_2 не зміг здійснити до кінця свій злочинний задум, а його протиправна діяльність була припинена та викрита співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Гіряк Д.І. підтримав клопотання, яке було ним здано через канцелярію суду, про продовження строку домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 діб, оскільки 16.09.2017 року спливає строк домашнього арешту, обраного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду під час досудового розслідування. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання та просив замінити йому домашній арешт на особисте зобовязання, яке мотивував тим, що обвинувачений не перешкоджав кримінальному провадженню, завжди своєчасно прибував на всі виклики, не переховувався від органів досудового розслідування та доводи прокурора є необґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 залишив вирішення вказаних клопотань на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов до наступних висновків, що клопотання прокурора про необхідність продовження строку домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю обвинуваченому, підлягає до задоволення частково, а саме в частині заборони відлучатися із житлового приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Стефаника, 60, без дозволу слідчого, прокурора або суду не цілодобово, а з 22:00 до 07:00 години щодня, а в клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 органом досудового розслідування 17.07.2017 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що є наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, а також те, що він може ухилятися від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю обвинуваченому, вбачає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк домашнього арешту на термін 60 днів, оскільки суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше правопорушення.

Однак при цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи (а.с. 52), має двох неповнолітніх дітей (а.с. 53-54), його брат, який проживає разом з ним, хворіє та потребує стороннього піклування.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки суд вважає, що обраний щодо ОСОБА_2 17 липня 2016 року слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, слід продовжити на 60 днів, тобто до 10 листопада 2017 року, при цьому для можливості надання медичної допомоги хворому брату та можливістю утримувати сімю з неповнолітніми дітьми обвинуваченому необхідно змінити в частині заборони відлучатися із житлового приміщення із цілодобово на заборону відлучатися із житлового приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Стефаника, 60, з 22:00 до 07:00 години щодня та надалі покласти на обвинуваченого такі обовязки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх є декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та вїзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ч. 1, ст. 177, ч. 1, ч. 2 ст. 181, ст.ст. 331, 371, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 днів задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 днів, тобто до 10 листопада 2017 року, а саме: не відлучатися із житлового приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Стефаника, 60, з 22:00 до 07:00 години щодня; зобовязавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх є декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та вїзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в Ужгородський ВП ГУНП в Закарпатській області з метою контролю за поведінкою обвинуваченого.

Суддя: ОСОБА_7