Ухвала суду № 68991257, 20.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/5908/2014-ц Номер провадження 22-ц/775/1592/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції : Радченко Л.А. Єдиний унікальний номер 219/5908/2014-ц

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/1592/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

20 вересня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі: Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Артемівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30 липня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №GOA0AE0000122636, відповідно до якого банк зобовязався надати відповідачу кредит в розмірі 8560,06дол.США на термін до 29.07.2011 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_3 своєчасно не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, станом на 04.09.2014 року утворилась заборгованість перед банком в розмірі 32264,35дол.США, яка складається з: 4916,06 дол.США заборгованість за кредитом, 2105,29 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом, 488,69дол.США заборгованість по комісії за користування кредитом, 23198,91дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору 19,95 дол. США (фіксована частина), 1535,45 дол. США штраф (процентна складова). Банк просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості у розмірі 32264,35дол.США, що за курсом 12,53 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 404232,25грн. за кредитним договором.

В уточнених позовних вимогах банк зазначив, що в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором ОСОБА_3 надала в заставу автомобіль ВАЗ, модель 217030, рік випуску 2007, тип Т3: легковий сєдан, №кузова/шасі: ХТА21793070025087, реєстраційний номер : АН6342ЕС. Свої зобовязання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконувала,тому ПАТ КБ «Приватбанк» у 2011 році був вимушений звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на автомобіль. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 задоволений частково, звернуто стягнення на заставлений автомобіль.

На підставі вказаного рішення суду автомобіль , що належав на праві власності ОСОБА_3 був реалізований 26.02.2013 року за 3127,74 дол.США. Вказана сума зарахована на погашення заборгованості за кредитним договором №GOA0AE0000122636 від 30.07.2008року, проте цієї суми не вистачило, тому станом на 06.03.2015 року заборгованість складала 34419,89дол.США, яка складається з наступного: 4916,06дол.США заборгованість за кредитом; 2105,29дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 488,69дол.США заборгованість по комісії за користування кредитом , 25260,41дол.США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 10,92дол. США штраф (фіксована частина), 1638,52дол.США штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 34419,89 дол.США, що за курсом 22,89 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 787871,28грн. за кредитним договором №GOA0AE0000122636 від 30.07.2008року.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначав, що висновки суду не відповідають встановленим у справі обставинам та судом безпідставно не прийнято до уваги надані ними докази на обґрунтування суми заборгованості.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитно-заставним договором №GOA0AE000122636 від 30 липня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, стягнуто заборгованість за кредитом 104 855,40 грн., за відсотками 44 904,05 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 10 423, 34 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобовязання у сумі 57 501,97 грн., а всього 217 684, 76грн. В задоволені решти вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання зявився представник ОСОБА_3 за дорученням -ОСОБА_4. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» надав заяву про слухання справи у його відсутність.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 липня 2008 року між сторонами було укладено кредитно заставний договір № №GOA0AE000122636, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 8560,06 доларів США зі сплатою 17,04 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 29 липня 2011 року.

Відповідно до кредитно-заставного договору від 30.07.2008 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ОСОБА_3 надала в заставу автомобіль ВАЗ, модель 217030, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою врегулювання питання щодо погашення заборгованості,яка утворилася, ОСОБА_3 за актом приймання-передачі від 15 січня 2009 року добровільно передала банку придбаний нею за кредитні кошти автомобіль з технічним паспортом для його реалізації за ринковою вартістю та направлення виручених коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Як зазначено в акті передачі пошкоджень автомобіля не виявлено, пробіг авто згідно спідометру склав 4540,5 км. (а.с.65).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 травня 2012 року на заставлене майно звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту у сумі 186724 грн. 35 коп.

Легковий автомобіль марки ВАЗ 217030 сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1,який належав на праві власності ОСОБА_3 11.01.2013 року було знято з обліку для погашення кредиту на підставі рішення суду від 28.05.2012 року.

За оцінкою транспортного засобу від 15 січня 2013 року ринкова вартість заставленого автомобіля на дату оцінки складає 47500 грн.,автомобіль має пошкодження, з пробігом згідно спідометру 100236 км. (а.с.60 зв.).

26 лютого 2013 року на рахунок,відкритий для погашення заборгованості за кредитним договором, надійшли грошові кошти від реалізації заставного автомобіля в сумі 6255,47 доларів США, що підтвердив Банк в своєму листі на адресу суду.

Таким чином,ураховуючи суть взаємоповязаних кредитних і заставних зобовязань,факт прийняття кредитором від боржника предмета застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами укладеного сторонами кредитно-заставного договору,породжує для кредитора обовязок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку. Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора.

Судом першої інстанції правильно встановлено,що боржник 15 січня 2009 року добровільно передала банку предмет застави без видимих пошкоджень з пробігом згідно спідометру 4540,5 км. для подальшої його реалізації з метою погашення кредитної заборгованості, однак банк реалізував своє право на повернення суми боргу лише 26 лютого 2013 року, автомобіль вже мав пошкодження та пробіг згідно спідометру 100236 км., тобто такі дії банку свідчать про його ухилення від реалізації предмета застави,завданих порушенням зобовязання та призвели до прострочення заборгованості кредитора. Встановлені обставини щодо пошкодження автомобіля та значного збільшення його пробігу після передачі для реалізації позивачем не спростовані.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 06.03.2015 року,наданого позивачем, заборгованість за договором кредиту складає 34419,89 доларів США або 787871,28 грн., із яких:заборгованість за тілом кредиту-4916,06 доларів США; заборгованість за відсотками-2105,29,заборгованість з комісії-488,69,заборгованість з пені-25260,41,штраф-1638,52 та 10,92 доларів США.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим за змістом ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті).

Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 цього Кодексу).

Вказаний вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 6 квітня 2016 року № 6-2387цс15, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За встановлених обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що банком не доведена наявність заборгованості за кредитним договором та правомірність нарахувань при невиконанні грошового зобовязання і правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Посилання на те, що відповідач не довів відсутність заборгованості,а тому вимоги підлягають задоволенню, не можуть бути прийнятими до уваги , оскільки тягар доказування покладається на обох сторін і саме позивачем не підтверджено наявність заборгованості за договором кредиту,дату реалізації заставного майна та його вартість, а також тривалість не реалізації заставного майна банком зі зміною його товарного вигляду та безпідставного використання згідно показань спідометру.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Судді: