Ухвала суду № 68989976, 14.09.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» регіональної філії «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» - ОСОБА_3, начальника державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди.

Посилалася на те, що 26 серпня 2015 року за її заявою начальником пасажирського вагонного депо Чернівці ОСОБА_3 були скликані збори трудового колективу депо щодо взяття її на поруки.

Під час зазначених зборів ОСОБА_3 поширив стосовно неї неправдиву інформацію, а саме, що вона не була на особистому прийомі у начальника Львівської залізниці ОСОБА_4

Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки 17 серпня 2015 року вона була на особистому прийомі у ОСОБА_4 Тому вважає, що начальник

_________________

Справа №725/2956/16 Провадження №22-ц/794/364/17 Головуючий у 1 інстанції: Стоцька Л.А.

Категорія: 41 Доповідач: Литвинюк І.М.

відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ОСОБА_3 на зборах 26 серпня 2015 року поширив стосовно неї неправдиву інформацію, чим осоромив її перед трудовим колективом.

Крім того, вказувала на те, що начальник відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ОСОБА_3 поширив на зборах неправдиву інформацію стосовно того, що провідник ОСОБА_5 працював разом із нею, що не відповідає дійсності.

Вважає, що відповідач поширив про неї неправдиві відомості, які принижують її честь, гідність та ділову репутацію, внаслідок чого їй було заподіяно значної моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 1000 гривень.

Завдана моральна шкода полягає в приниженні її честі та гідності, психологічних переживаннях, які вона відчуває у зв'язку з неправомірними діями стосовно неї, в порушенні її нормальних життєвих зв'язків між знайомими та представниками Уряду України, до яких вона постійно звертається.

Просила зобов'язати начальника відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ОСОБА_3 за поширені неправдиві факти у протоколі зборів трудового колективу вибачитися перед нею та стягнути з відповідачів на її користь в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди кошти у розмірі 1 000 грн..

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанці неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена позивачкою інформація не містить відомостей, що принижують честь та гідність позивачки, а тому дійшов висновку про те, що судом не було встановлено порушення прав позивача і відповідно підстави для покладення на відповідачів обов»язку відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колгія суддів апеляійного суду.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 серпня 2015 року відбулися збори трудового колективу пасажирського вагонного депо Чернівці, на яких були присутні працівники відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці», в тому числі ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 вважає, що начальник відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 поширив про неї неправдиву інформацію, чим принизив її честь та гідність, оскільки повідомив, що вона не була на особистому прийомі у начальника Львівської залізниці ОСОБА_4 та працювала з ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на садах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За змістом ст. 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В абзаці 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року роз'яснено, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Право кожного на повагу до його гідності гарантується ст. 38 Конституції України.

Аналогічні права закріплені у ст. 297 ЦК України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Ззгідно з п.15 зазначеної вище Постанови, під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів та телекомунікаційного в'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Проаналізувавши надані сторонами та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки не встановлено факту поширення відповідачами відносно позивача недостовірної інформації, яка б принижувала її честь, гідність та ділову репутацію.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: