Вирок № 68987426, 15.09.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4720/17

Провадж. № 1-кп/639/456/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І,

прокурорів Гаврилюка М.Л., Струкова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12017220000000076 від 25 січня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого: 27.02.2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 185, ст.69, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі; 20.08.2009 року апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавленн6я волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.08.2013 року за відбуттям строку покарання, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 13 квітня 2017 року, близько 07-30 год., діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, таємно проник, а саме переліз через паркан, на територію ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 99, після чого попрямував до корпусу №15, де на землі побачив станину, на якій були закріплені ножиці гільйотинні.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, з корисних мотивів, відчепив від станини металеві ножиці, вартістю згідно висновку судової - товарознавчої експертизи №2640 від 12.06.2017 року - 189 гривень, які переніс до ангару, що розташований біля паркану підприємства, перекинув їх через вікно, але довести свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі самому перелізти через вікно ангару, ОСОБА_1 був затриманий працівниками ВОХР, які здійснювали охорону підприємства.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 13 квітня 2017 року, близько 07-30 години він, знаходячись поряд із огорожею ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 99, у пошуках металобрухту, переліз через паркан та потрапив на територію підприємства, підійшов до корпусу де на землі побачив станину, на якій були закріплені металеві ножиці, які він відчепив та переніс до ангару біля паркану, перекинув їх через вікно на вулицю, але при спробі перелізти через вікно був зупинений працівниками підприємства, які вилучили ножиці.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв те, що не було грошей, просить суд не призначати суворе покарання.

Представник потерпілої сторони ДП ХПЗ «ім. Т.Г. Шевченка» ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. До обвинуваченого підприємство будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, з урахуванням заяви представника потерпілої сторони про розгляд справи за її відсутності, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо судових витрат та долі речових доказів, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і судового слідства.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий, судимість не погашена у встановленому законом порядку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, із урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу, заяву представника потерпілої сторони щодо відсутності до обвинуваченого претензій, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

В ході досудового та судового слідства відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Судові витрати, вартість проведення експертного дослідження по справі суд, на підставі ст.124 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 296 гривень 61 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази по справі: ножиці гільйотинні, загальною вагою 63 кг, які передані на зберігання до ДП ХПЗ «ім. Т.Г. Шевченка» - повернути підприємству, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.