Рішення № 68984928, 19.09.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3190/17

Номер провадження 2/404/2300/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАРТ ГРУП про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просить стягнути із відповідача на його користь 2 515 000,00 грн. боргу за договором позики від 02.06.2016 року та 37 621,64 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю АЛАРТ ГРУП, його представник в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вказав, що визнає факт укладання 02.06.2016 року договору позики з ОСОБА_1, отримання коштів та наявність своєчасно непогашеної заборгованості по зазначеному договору. В силу об'єктивних причин товариство не може повернути залишок боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог, з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір ( ч. 3 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 02 червня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛАРТ ГРУП укладено договір позики. Згідно розділу 1 вказаного договору позики від 02 червня 2016 року позикодавець передає Позичальнику в безпроцентну позику кошти на суму 2 700 000,00 (два мільйони сімсот тисяч) гривень, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк. Позикодавець зобов'язався передати позичальнику готівкою в касу або перерахувати на його банківський рахунок всю суму позики в строк до 15 липня 2016 року одноразово або частинами, розмір яких узгоджується сторонами в усному порядку. Повернення зазначеної в даному договорі суми позики в повному обсягу ( розділ 2 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позикодавцем ОСОБА_1 надано позичальнику ТОВ АЛАРТ ГРУП суму позики 2 700 000,00 грн., що підтверджується копіями та оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів №5 від 02 червня 2016 року, №12 від 08 червня 2016 року, №18 від 09 червня 2016 року, №19 від 10 червня 2016 року, №23 від 14 червня 2016 року, №24 від 16 червня 2016 року, №25 від 20 червня 2016 року, №27 від 21 червня 2016 року, №27/1 від 21 червня 2016 року, №29 від 22 червня 2016 року, №30 від 23 червня 2016 року, №33 від 24 червня 2016 року, №34 від 27 червня 2016 року, №38 від 28 червня 2016 року, №38 від 28 червня 2016 року, №39 від 29 червня 2016 року, №40 від 30 червня 2016 року, №42 від 01 липня 2016 року, №43 від 04 липня 2016 року (а.с.6-8).

Згідно п.п.2.2 .2.3 Договору, позичальник повинен здійснити не пізніше 28 квітня 2017 року готівкою через касу або шляхом перерахування на банківський рахунок позикодавця суму позики. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повністю або частково повернута позичальником достроково.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем частково повернуто суму позики за Договором від 02.06.2016 року в розмірі 95 000 грн. та 90 000 грн., про що свідчать видаткові касові ордера №17 від 02 серпня 2016 року та №21 від 08 серпня 2016 року (а.с. 9).

Позивач, пред'явивши позов, посилався на те, що йому позика повернута частково, наявність самого боргового документа у позикодавця свідчить про те, що позика не повернута повністю.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

У випадку невиконання Позикодавцем обов'язку по наданню суми позики, зазначеної в п. 1.1 у строк, зазначений в п. 2.1., Позикодавець сплачує Позичальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання зобов'язання за кожен день прострочення. У випадку неповернення зазначеної в п. 1.1 суми позики в зазначений у п. 2.2 строк, Позичальник сплачує Позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання зобов'язання за кожен день прострочення до дня її повернення Позикодавцю ( розділ 3 вказаного вище Договору ).

Оскільки, відповідач АЛАРТ ГРУП" належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по договору, то і настає відповідальність передбачена умовами які зазначену у договорі.

Таким чином, відповідач не виконав взятих на себе зобов"язань за договором позики від 02.06.2016 року, кошти не повернув, а тому з останнього підлягає до стягнення на користь позивача сума боргу в розмірі 2 515 000,00 грн. та пеня - 37 621,64 грн. , розрахована позивачем з 28.04.2017 року по 18.05.2017 року ( а.с.4), а відтак заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю, стороною відповідача не спростовано.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі -8000,00 грн.( а.с. 1).

На підставі вищевикладеного та керуючисьст. ст. 88, 212- 215, 218 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАРТ ГРУП про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАРТ ГРУП" (ЄДРПОУ 40305446) на користь ОСОБА_1 2 515 000,00 грн. боргу за договором позики від 02.06.2016 року; 37 621,64 грн. пені, а також 8 000,00 грн.- сплаченого судового збору, всього на суму: 2 560 621 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда