Постанова № 6898416, 23.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.09Справа №2а-11394/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача – Ільонок Н.М. – пред-к, дов. № 7 від 21.09.2009 р.

від відповідача – Коновалова П.С. – пред-к, дов. № 565/10 від 05.06.2009 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) від 04.03.2009 р. № 0002342301/0 , від 07.05.2009 р. № 0002342301/1 , від 15.07.2009 р. № 0002342301/2 та від 14.09.2009р. № 0002342301/3 в частині нарахування податкового зобов’язання від операцій з цінними паперами в сумі 337750 грн. та штрафних санкцій в розмірі 101325 грн. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 06.11.2009 р., надав заперечення на позов (вих. № 15573/9/10 від 04.11.2009 р.), в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток, нараховані штрафні санкції.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позовній заяві та відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. , за результатами якої 26.02.2009 р. був складений акт №1931/23-2/24503541 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення позивачем, п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з заниженням задекларованих ним показників у рядку 01.4. Декларації «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами у сумі 1351000грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 04.03.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002342301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 514138 грн., в тому числі 400303 грн. – основного платежу та 113835 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, діючи відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, 05.03.2009 р. надіслав відповідачу скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0002342301/0, з результатами розгляду якої 30.04.2009р. було прийнято рішення №2167/ю/25-010 про відмову в її задоволенні.

Відповідачем 07.05.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002342301/1, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 514138 грн., в тому числі 400303 грн. – основного платежу та 113835 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем була подана до ДПА в АРК скарга на податкове повідомлення-рішення № 0002342301/0.

ДПА в АРК за результатами розгляду зазначеної скарги 03.07.2009 р. прийняла рішення № 1675/10/28-023, відповідно до якої відмовила у скасуванні податкового повідомлення – рішення.

Відповідачем 15.07.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002342301/2, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 514138 грн., в тому числі 400303 грн. – основного платежу та 113835 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач звернувся до ДПА України зі скаргою про скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами проведення перевірки.

ДПА України 04.09.2009 р. прийняла рішення № 8690/6/25-0115, відмовила у задоволенні скарги позивача.

Відповідачем 14.09.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002342301/3, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 514138 грн., в тому числі 400303 грн. – основного платежу та 113835 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що доходами з джерелом їх походження з України – є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1. ст.4 Закону).

Валовий доход включає, зокрема, доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами (п.п. 4.1.2. п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» ) .

У п. 7.6. ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначений порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.

Згідно з п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакції , яка діяла на момент проведення перевірки позивача) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

У п.п. 7.6.2. п. 7.6 ст. 7 Закону визначено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 Закону)

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (п.п. 7.6.4. п. 7.6. ст.7 Закону) .

Матеріали справи свідчать про те, що в 2000 р. на підставі договору купівлі –продажу № 2014 від 20.03.2000 р. підприємство «ВІТЕК», правонаступником якого є позивач, на вторинному ринку придбало акції ЗАТ «Авіатермінал» на загальну суму 1351000 грн. Позивач пояснив, що зазначені цінні папери були придбані за рахунок чистого прибутку підприємства.

В порядку ,передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що вказані цінні папери були придбані позивачем до здійснення розрахунків та сплати податку на прибуток за відповідний звітний період, витрати по їх придбанню віднесені до складу валових витрат підприємства за відповідний звітний період.

Під час проведення перевірки позивача було встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТЕС-Авто» укладений договір № 210/2007 від 28.08.2007 р. купівлі –продажу цінних паперів , згідно з яким був здійснений продаж простих іменних акцій ЗАТ «Авіатермінал» у кількості 135100 штук номінальною вартістю 1351000 грн. Зазначена сума договору була визначена сторонами у розмірі 2000000 грн. ( у т.ч. ПДВ 333333,33грн.)

Згідно виписки № 6 від 22.01.2008 р. з реєстру власників іменних паперів по операції по особовому рахунку , виданої реєстратором ТОВ «Кримреєстр» , проведено операцію з цінними паперами , а саме перехід у власність ТОВ «ТЕС-Авто» 135100 штук простих іменних акцій ЗАТ «Авіатермінал».

За продані акції позивач отримав 1000000 грн. , кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 681, акт попередньої перевірки від 28.01.2008 р.№ 511/23-2/222224503541 грн. та 1000000 грн. – на розрахунковий рахунок, про що свідчить банківська виписка по рахунку № 2600411810 .

Позивач наполягав на тому, що в порядку, передбаченому Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» , сплатив податок на прибуток з додатково отриманих коштів при реалізації ТОВ «ТЕС-Авто» 135100 простих іменних акцій ЗАТ «Авіатермінал» , на його думку 1351000 грн., сплачених з чистого прибутку у 2000р. під час придбання цих акцій, не включається до валового доходу у разі їх реалізації.

Як зазначено вище , відповідно до ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

З аналізу наведеної норми Закону випливає, що повернення позивачу 1351000грн. раніше витраченого ним доходу на придбання цінних паперів не може бути віднесено доходу , отриманого ним від продажу цінних паперів.

Крім того , суд вважає необхідним визначити, що під час укладення позивачем договору купівлі –продажу № 2014 від 20.03.2000 р. акції ЗАТ «Авіатермінал» на загальну суму 1351000 грн. діяла інша редакція п.7.6. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , п.п 7.6.2 якого визначав, що під терміном "торгівля цінними паперами і деривативами" слід розуміти:

будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торгівцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок;

будь-які операції з придбання або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус встановлюється законодавством про товарні біржі;

будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами.

Але , приймаючи до уваги те, що позивач ані у 2000 р. , ані в наступних звітних періодах не мав статус торговця цінними паперами , для нього торгівля цінними паперами мала б місце тільки у разі здійснення двох операцій, а саме, купівлі та продажу цінних паперів, і тільки в цьому випадку на нього поширювався б спеціальний порядок оподаткування, передбачений п. 7.6. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Саме з підстав не вчинення ним у 2000 р. операцій по купівлі та продажу цінних паперів витрати на придбання акцій у сумі 1351000грн. не були ним взяти на облік як балансові збитки та не переносились на зменшення доходів майбутніх періодів від операцій по торгівлі цінними паперами.

Правильність такої позиції була визначена у роз’ясненні ДПА України в листі № 5814/6/15-1116 від 20.10.2000 р. , в якому зазначено, що особа, що не має статусу торговця цінними паперами, придбала цінні папери і не реалізувала їх, то витрати такої особи , понесені у зв’язку з їхнім придбанням , не враховуються при визначені її фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами.

Позивачем надані документи, яки свідчать про те, що ані у 2000 р. ,ані в наступних звітних періодах він не враховував витрати у суми 1351000 грн., сплаченої за придбані ним акції ЗАТ «Авіатермінал», при визначені його фінансових результатів по операціям з торгівлі цінними паперами у відповідних звітних періодах.

За таких обставин суд вважає, що висновки , зроблені відповідачем в акті перевірки акт №1931/23-2/24503541 щодо необхідності сплати податку на прибуток з 1351000 грн., не відповідають дійсним обставинам справи , в наслідок чого стає зрозумілим що податкові повідомлення – рішення в частині сплати податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 514138грн. прийняти відповідачем без всебічного та повного вивчення обставин справи , без додержання вимог чинного законодавства України, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо їх скасування в цієї частині є обґрунтованими.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 30.11.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 04.03.2009 р. № 0002342301/0, від 07.05.2009 р. № 0002342301/1, від 15.07.2009 р. № 0002342301/2 та від 14.09.2009р. № 0002342301/3 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» (м. Сімферополь, Аеропорт, код ЄДРПОУ 24503541 ) податкового зобов’язання від операцій з цінними паперами в сумі 337750 грн. та штрафних санкцій в розмірі 101325 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» (м. Сімферополь, Аеропорт, код ЄДРПОУ 24503541) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.