Рішення № 68983926, 19.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3434/17 Справа № 209/3749/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Комунального підприємства Камянської міської ради «Тепломережі»

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 листопада 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Камянської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року позивач звернулась до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у якому просила зобовязати відповідача виключити із суми заборгованості ОСОБА_2 за послуги теплопостачання належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість попередніх власників, що виникла до 20 серпня 2016року.

У обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 20 серпня 2016 року, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, вона стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_1. Після придбання квартири та реєстрації права власності на нерухоме майно, виявила факт наявності заборгованості за послуги з теплопостачання за вказаною адресою, розмір якої станом на 20 серпня 2016 року становить 13 360,27 грн. 26 вересня 2016 року звернулася до відповідача із заявою про переоформлення на її імя особового рахунку, повідомивши відповідача про те, що вона не має наміру відповідати за борги попередніх власників квартири. Відповідач письмово її повідомив, що відсутні юридичні підстави для списання або скасування заборгованості за послуги з теплопостачання, яка утворилася з вини попередніх власників квартири. Позивач вважає, що відповідач неправомірно зараховує їй на особовий рахунок № 72244 заборгованість за послуги теплопостачання, які надавалися до квартири АДРЕСА_2 до 20 серпня 2016 року, оскільки до зазначеного часу вона послуги від відповідача не отримувала, договорів та інших правочинів не укладала.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" виключити із суми заборгованості ОСОБА_2 за послуги теплопостачання належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_3 заборгованість попередніх власників, що виникла до 20 серпня 2016 року.

Стягнуто з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Камянське, вул. Тритузна, 168, р/р 26004001200736 ПАТ "Фінексбанк", МФО 380311, ЄДРПОУ 03342573) судовий збір в сумі 551,20 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 серпня 2016 року ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1244 (а.с. 4, 5), набула право власності на квартиру, розташовану в АДРЕСА_4.

З моменту посвідчення договору та реєстрації права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 стала споживачем послуг Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа», які надаються в придбану нею квартиру (а.с.6). Після купівлі квартири позивач звернулась до відповідача із заявою про відкриття на її імя особового рахунку без нарахування заборгованості за теплопостачання до придбаної квартири, яка виникла з вини попереднього власника нерухомого майна.

Відповідно до письмової відповіді від 03.10.2016 року №00.09.1153/3 на звернення позивача, відповідач відмовив у відкритті на її імя особового рахунку та виключення заборгованості за послуги з теплопостачання, яка утворилася до 20 серпня 2016 року з вини попередніх власників квартири, та продовжив зараховувати на особовий рахунок № 72244 заборгованість (а.с.10).

Згідно витягу із особового рахунку № 72244 за розрахунками за послуги централізованого опалення, станом на 20 серпня 2016 року борг за послуги теплопостачання, які надавалися до квартири за адресою: АДРЕСА_5, становить - 13 360,27 грн.(а.с.11).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач своїми діями порушує право позивача на користування та розпорядження своїм майном.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, з урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про зобовязання не нараховувати заборгованість за послуги та виключення заборгованості.

Зобов'язання відповідача щодо не нараховування заборгованості за послуги теплопостачання, наявної на особовому рахунку№ 72244 квартири за адресою АДРЕСА_5 та виключення її із суми заборгованості позивача, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості та надання доказів на її спростування, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію не встановлює для позивача будь-яких обовязків.

Позивачем у позові не зазначено, які саме її права, як споживача, порушені відповідачем. Посилання ж на порушення її права на користування та розпорядження своїм майном, а саме, не можливості встановити автономне опалення, жодним належним доказом не доведено.

Колегія суддів вважає, що із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахованої плати заборгованості за спожите теплопостачання. Оскарження дій відповідача щодо нарахування плати за використане, поставлене тепло, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все, що зазначала позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі предявлення до неї позову про стягнення суми. Однак, таких вимог до неї не заявлено.

Тобто, колегія суддів виходить з того, що фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості за послуги теплопостачання підлягають доведенню при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення. Отже, сторона звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.

Крім того, як убачається зі змісту нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, сторони у договорі не узгоджували питання щодо плати за спожиті комунальні послуги, тобто, підписанням вказаного договору та не оскарження його із зазначених підстав, позивач підтвердив відсутні у нього претензій щодо наявності чи відсутності боргу з комунальних платежів.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного вище, вимог ст. 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Камянської міської ради «Тепломережі» - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 листопада 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства Камянської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

ОСОБА_5