Рішення № 68981856, 18.09.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1917/17

2/0203/878/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 вересня 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Казака С.Ю.,

при секретарі - Булеці А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 19 жовтня 2016 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н у вигляді Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 9297,42 гривень, зобов'язавшись сплатити 13% річних за користування кредитом та повернути кредит у встановлений договором строк, а також сплатити інші обов'язкові платежі. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, позивач просив суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість, розмір якої станом на 17 травня 2017 року становить 12523,07 гривень, з яких 9297,42 гривень - заборгованість за кредитом, 694,2 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1859,45 гривень - заборгованість за пенею та комісією, 672 гривень - штраф. Також сторона позивача просила суд покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судове засідання сторони не з'явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Разом з тим, стороною позивача суду подана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій також вказується на підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.197 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 19 жовтня 2016 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за умовами якої здійснено реструктуризацію існуючої у відповідача кредитної заборгованості перед позивачем шляхом зменшення кредитної заборгованості. Залишок за реструктуризованою заборгованістю відповідачем отримано в якості строкового кредиту в розмірі 9297,42 гривень, який позичальник зобов'язався повернути до 31 жовтня 2017 року щомісячними платежами, сплативши за користування кредитом 13% річних, а також інші обов'язкові платежі. За порушення позичальником строків повернення кредиту більш ніж на 31 день позичальник зобов'язався сплатити банку штраф в розмірі 672 гривень, а строк остаточного погашення всього кредиту вважається таким, що настав на 32-й день з моменту виникнення порушення зобов'язання з боку позичальника. (а.с.6-65)

Із матеріалів справи встановлено, що кредитодавець свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі. В той же час, відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов'язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 17 травня 2017 року складає 12523,07 гривень, з яких: 9297,42 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 694,2 гривень - заборгованість за процентами, 1859,45 гривень - заборгованість за комісією, 672 гривень - штраф. Пеню, на яку посилається позивач в тексті позову, як на складову заборгованості, розрахунок заборгованості не містить. (а.с.6)

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидами якої є штраф (ст.549 ЦК України).

Положеннями ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором б/н від 19 жовтня 2016 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, що зумовило виникнення у відповідача заборгованості за кредитом, а у позивача - права вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1600 гривень (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627, 629, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, нормами Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 19 жовтня 2016 року в розмірі 12523,07 гривень, з яких: 9297,42 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 694,2 гривень - заборгованість за процентами, 1859,45 гривень - заборгованість за комісією, 672 гривень - штраф.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1600 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.Ю. Казак